Я не я, гопота не моя
Безумовно, особливе місце в цього тижневому огляді мають посідати події 18 травня та їхні наслідки. Власне, про брехню, що продовжує нагромаджуватися довкола ексцесів, котрі сталися в ході політичних масових акцій у Києві, можна було б скласти окремий текст.
На жаль, про якісь тонкі маніпуляції тут говорити не доводиться. Все – максимально примітивно. Пройдімось пунктирно подіями суботи.
Відомий «троль» Володимир Петров (як він сам того ж дня заявив у соцмережах) організував провокацію проти опозиційного мітингу. В справі задіяли орендовану БРДМ (броньовану розвідувально-дозорну машину), ясна річ, зі знятим озброєнням. БРДМ розмалювали морквинками й посадили на неї якихось невідомих у костюмах кроликів – відомий натяк на одного з опозиційних лідерів.
Далі БРДМ у супроводі автомобіля ДАІ та кількох іномарок поїхала центром міста. Супровід ДАІ яскраво демонстрував, що міліція в даному випадку не займається відверненням можливих інцидентів, а, навпаки, їм сприяє. Мав місце відвертий посадовий злочин з боку відповідальних осіб.
Утім, прес-служба ДАІ пізніше на звернення каналу ТВі заявить, що все було законно, бо БРДМ використовувалась для… «розваги киян та гостей міста». А міліція станом на вечір понеділка досі «не могла встановити» власника машини.
На вул. Великій Житомирській БРДМ спинили зо три десятки представників ВО «Свобода». Серед них були й двоє нардепів від цієї партії, Ігор Мірошниченко та Андрій Мохник. БРДМ пробили колеса, камінням вибили скло, «екіпаж» витягли назовні, але від фізичної розправи утрималися – тим паче, на цей час більшість «свободівців» уже відтіснили міліціонери.
Читайте про це: Антифашистська прогулянка регіоналів: під сонцем і прикриттям бронетехніки
Незабаром, однак, з боку Європейської площі, де відбувався мітинг регіоналів, прибула група осіб, як прийнято писати, «характерної зовнішності». Вони вступили в бійку зі «свободівцями», причому – це відзначають усі свідки – міліція на початок бійки абсолютно ніяк не відреагувала.
Далі виявилось так, що серед свідків опинилися двоє журналістів, фотокореспондент Влад Содель та тележурналістка Ольга Сніцарчук. Знімальної групи не було, колеги мали лише фотоапарати. «Бійцям» зйомка не сподобалась: вони напали на журналістів. Сніцарчук отримала кілька ударів в обличчя від одного з нападників.
Власне, саме напад на журналістів і став найскандальнішою подією дня. Влада негайно почала «відмазуватись». Виходило, точніше, не виходило це просто неймовірно кострубато.
Так, відомий журналіст і блогер Олександр Чаленко написав, що нападники були… представниками опозиції. Мовляв, надіслали їх соратники Арсенія Яценюка, щоб спинити провокаторську БРДМ. Але раніше на місці опинились соратники Олега Тягнибока, і сторони просто не розібрались, що всі – свої.
Жодних аргументів на користь цієї версії Чаленко не навів. Тим часом користувачі соцмереж впізнали нападника, що бив журналістку: юного мешканця Білої Церкви, відвідувача спортивного клубу, що знаходиться під патронатом місцевої міліції та входить до федерації, підконтрольної одному зі впливових «регіоналів».
Потім серед учасників бійки почали впізнавати «спортсменів», що брали участь у сутичках на столичних виборчих дільницях під час парламентських виборів та в нападах на помешкання вчительки Ніни Москаленко.
Читайте про це: «Скло летіло, дах палили, стіни розбирали»
І, нарешті, на численних фотографіях впізнали нібито голову білоцерківської організації «Молодих регіонів» Василя Бойка.
І що ж? Наступного дня народний депутат від ПР Віталій Журавський заявив, що жодного прибічника «Регіонів» на місці подій бути не могло, а винна в усьому сама опозиція, котра «не зуміла забезпечити порядок» на власній акції. А в понеділок його колега Олександр Стоян взявся запевняти журналістів , що на опозиціонерів нападали інші опозиціонери, спеціально перевдягнуті під «гопників», щоб усі подумали на Партію регіонів 🙂 Тему «творчо» розвинули в підконтрольній першому віце-прем’єрові Сергію Арбузову газеті «Взгляд». Її журналісти написали, що поспілкувались із неназваними приятелями Вадима Титушка, саме того юного таланта, що поцілив в обличчя журналістці. Неназвані приятелі нібито розповіли пресі, що Вадим дійсно їздив на мітинг – але саме за опозицію.
Нарешті, голова «Молодих регіонів», народний депутат Андрій Пінчук заявив, що «внутрішнє розслідування» встановило: впізнаний на фото його підлеглий Василь Бойко 18 травня в Києві взагалі не був. Чому про це довелось заявляти цілому депутату, з яких причин цього не міг зробити сам Бойко – лишилося таємницею. Очевидно, дуже скоромна людина.
«Відмазки» регіоналів нікуди не годяться в контексті десятків свідчень про те, як міліція сприяла провокаторам проти опозиції та нападникам на маніфестантів і пресу. Нагадаємо, того ж дня «Беркут» миттєво припинив спробу активістів протестної організації «Спільна справа» встановити намет на Софіївській площі. При цьому кількох осіб було побито. Натомість провокаторам та «особам характерної зовнішності» міліція в усіх випадках давала вільний прохід.
Так само, до речі, було і в іншій ситуації, коли до колони опозиції вийшли дівчата, перевдягнені черницями, та почали вигукувати образи на адресу все того ж Яценюка. Їхню втечу прикрили все ті ж правоохоронці.
В усій цій досить примітивній, як кажуть росіяни, «топорній» ситуації дивно лише одне. Навіщо регіонали заготували провокації, якщо очевидними були а) ризик не втримати ситуацію під контролем, б) небезпека, що провокаторів впізнають – хоч через соцмережі, хоч просто на місці? Казна-що у людей в головах.
…І Кеннеді теж вони?
Ще один дивовижний скандал, хоч і значно менших масштабів, стався в середині минулого тижня. Йдеться про скандальне інтерв’ю аксакала вітчизняної політики Віталія Масола, котрий очолював уряд УРСР в 1990 та уряд України в 1994-1995 рр.
Власне, саме інтерв’ю, що вийшло в журналі «Країна», на якусь надзвичайну скандальність не тягне. Хоча там вистачає різких пасажів щодо влади: так, Масол називає президента Віктора Януковича «кримінальником», стверджує, що радив Леонідові Кучмі не призначати Януковича прем’єром, і двічі нищівно відгукується про ерудицію та інтелектуальні здібності чинного глави держави.
Водночас фурор викликало повідомлення авторки інтерв’ю Аліни Стрижак на її сторінці у Facebook. Вона навела дві досить розлогі цитати з розмови з паном Масолом, що не вийшли в друк. В цих цитатах містяться такі пасажі:
1. «Яка опозиція? Прибрали ж Кушнарьова. Якби не прибрали, він був би президентом. Кірпу вбили. Кравченка. Гетьмана. Вадима, до речі, моїм сусідом по Кочі був. Вбив його Ющенко. Дружина Гетьмана на похоронах кричала: «Це ти його вбив!». А Ющенко, як завжди, робив вигляд, що нічого не помітив. А вони ж дружили. Гроші не поділили. Банк «Україна» розвалили, а там же був не один мільярд. В офшорі сто мільйонів було».
2. «Так що Гетьмана убив Ющенко. Але ніхто цього не скаже, тому що його застрелять на другий день. Я, наприклад, вважаю, що Щербаня убив Янукович. Прибрав зі свого шляху. Це ж Донецьк. Я Щербаня знав. Він приходив до мене, коли я був прем’єром. Попросився бути моїм позаштатним радником. Я йому навіть перепустку видав. Він мені подобався своїми здоровими міркуваннями. І тут Щербаня убивають. Директор шахти Ампілова, якому я три будинки збудував, розказав, як цю справу зробили».
Справжній скандал розпочався, коли в п’ятницю у Facebook з’явилася сторінка, підписана самим Віталієм Масолом (раніше її не було). Масол – чи хтось від його імені – писав:
«Я, Масол Віталій Андрійович, заперечую проти інформації, наведеної у вказаній статті і наголошую, що подібного інтерв’ю я не давав, під такою інформацією мого підпису ви не знайдете, бо його там не було і не могло бути… Я можу назвати це чистим політичним замовленням, спрямованим проти діючої верхівки влади. Вказане інтерв’ю не зафіксоване на жодному паперовому чи електронному носії. Кожне слово, написане журналісткою Аліною Стрижак від мого імені, є неправдивим і носить провокаційний характер».
Також у заяві йшлося про намір звернутись до суду.
Проблема в тому, що запис у розпорядженні журналістки та її редакції таки існує. Хоча, звісно, кореспондент Тиждень.ua не може ні з юридичної, ні з технічної точки зору судити, чи є цей запис оригінальним. Крім того, Аліна Стрижак запевнила автора цих рядків, що вичитувати інтерв’ю Віталій Масол не став. Тобто про які такі «підписи» під «цією інформацією» йдеться – абсолютно не зрозуміло.
Цікаво також, що, хоча повідомлення на сторінці Масола можна розуміти так, що він заперечує все інтерв’ю цілком, саме це повідомлення з’явилося саме після того, як онлайн-ЗМІ розповсюдили цитату зі сторінки Аліни Стрижак під заголовками в стилі «Масол думає, що Щербаня вбив Янукович».
З’ясувати позицію самого героя інтерв’ю Тиждень.ua так і не зміг: 84-річний політик фактично проходить перманентний курс лікування серцевої хвороби (з цієї причини, до речі, багато часу зайняла і організація інтерв’ю нашими колегами). Це означає, що ми не можемо навіть встановити, чи була згода Масола на появу приписуваної йому сторінки в соцмережах.
Очевидно, істину в цій справі міг би встановити лише суд. Проте якщо до суду так ніхто й не подасть, це теж буде дуже промовистим фактом.
«Смертоносні» лампочки
Ну й на завершення – про науку, котра, звичайно ж, несе людству біди та всілякі негаразди. Як повідомив із посиланням на британську Daily Mail один з українських новинних ресурсів, світлодіодні лампи, популярні в останні роки завдяки своїм енергозберігаючим властивостям, виявляється, можуть призводити до… сліпоти. Принаймні, колеги поставили до відповідної новини саме такий заголовок
Щоправда, в самій новині з посиланням на іспанських дослідників прямо говориться: можлива загроза для сітківки ока виходить не від будь-яких ламп, а тільки від тих, що потужно випромінюють у верхніх частинах спектру (фіолеті та ультрафіолеті). При цьому, зазначає керівниця дослідницької групи доктор Селія Санчес-Рамос, «серйозної шкоди зору може завдати тільки тривалий вплив діодів на сітківку очей».
Воістину «жахлива» новина. Лишається дочекатись повідомлення, що довго дивитись на Сонце (котре теж добряче випромінює ультрафіолет) теж може бути шкідливим для зору. Хоча, звісно, цікаво, який університет видав би грант на таке «дослідження»… Але немає сумніву, що декотрі ЗМІ радо передрукували б і його 🙂
Читайте також: Фейки тижня: порятунок Гітлера, панацея від раку, заборона чоловічих туалетів