Воно стосувалося обставин спілкування з Дмитром Разумковим перед рішенням про початок процедури відставки спікера Верховної Ради. Якоїсь миті Зеленський почав розповідати про свій перший візит до Туреччини й зустріч з Реджепом Ердоганом. Український президент підкреслив, що тоді в них з турецьким колегою з’явилися «особливі стосунки». А далі переповів уже відому з медіа історію. У той час він носив на руках жовті браслети, що мали нагадувати про українських моряків, яких утримує Кремль. Зеленський пообіцяв зняти браслети тільки тоді, коли звільнить бранців. На це Ердоган зазначив, що якби чіпляв браслет у кожному такому випадку, то в браслетах були б усі руки. У підсумку президент України пов’язав усе це з іншим: «Я вам скажу відверто, що в мене немає часу на образи… Мої чи партії «Слуга народу», яка дала пану Разумкову життя. Якби я щоразу ображався на його політичні кроки, то я й уся партія були б у браслетах». Неможливо дізнатися, чи вкладав Володимир Зеленський додатковий сенс у слово «браслети». Однак і не помітити, що це слово в побуті часто вживають як синонім до слова «кайданки» — важко. Особливо зважаючи на контекст, який супроводжує діяльність влади саме в останні дні.
Для прикладу можна продовжити тему конфлікту з Разумковим. Приводом для початку процедури відставки спікера стали обставини ухвалення законопроєкту про олігархів. Це зробили шляхом спеціальної процедури й так уникнули проблеми «правкового спаму». Уже зрозуміло, що таке рішення застосовують не востаннє, а це повністю ламає звичну схему роботи нинішнього парламенту. Разумков відмовився брати в цьому участь і вже повністю перейшов у вільне політичне плавання. Попутно заявивши про зневаження регламенту.
Читайте також: Подивитись у дзеркало. Як змінилося українське суспільство за 10 років
Варто згадати, що саме в цьому звинувачували монобільшість у перші місяці роботи. Той час запам’ятався так званим турборежимом. Його ознакою було вкрай вільне ставлення до норм закону про регламент парламенту й численні помилки в законопроєктах. Навіть якщо це проєкт змін до Конституції (див. Тиждень, № 3/2020). Зараз питання ще більше загостриться. Опозиція взагалі заявляє, що Україна вже ледь не опинилася в умовах автократії. Тут хочеш чи ні, а пригадування Ердогана і «браслетів» таки налаштовують на певний хід думок.
Проте регламент — не найбільша проблема Зеленського й компанії зараз. Одразу після зборів у Трускавці скандали посипалися наче з рогу достатку. Спочатку вийшло розслідування «Слідство.Інфо» про офшорні компанії, пов’язані з президентом. Це сталось у рамках чергового витоку документації офшорних компаній, який цього разу назвали Pandora Papers. Свого часу від інших Papers постраждав попередник чинного президента. Журналісти знайшли підтвердження схеми мінімізації податків, яку оточення Зеленського з «Кварталу 95» застосовувало ще у 2012-му. Тоді на рахунки офшорів перекидали гроші від таких самих компаній, пов’язаних з олігархом Ігорем Коломойським. «Перцю» додає те, що гроші, ймовірно, було виведено з ПриватБанку. За цим фактом НАБУ нині розслідує кримінальне провадження. Щодо останнього журналісти все ж не відшукали неспростовних доказів.
Проте найбільше ажіотажу розслідуванню додав не його зміст, а обставини публікації. Публічний показ ледь не зірвали через анонімний дзвінок від «працівника СБУ». Тут варто зауважити, що цей показ мав відбутися в Київській малій опері. Це комунальне підприємство перебуває під управлінням Київради, що додає загадковості. Запідозрити у прихильності до центральної влади очільника Києва Віталія Кличка зараз важко. Особу додзвонювача суспільству досі не розкрили.
Не встигли всі обговорити офшорний сюжет, як стало відомо, що керівник Укрексімбанку Євген Мецгер улаштував кримінальну історію на рівному місці. Він відмовився продовжувати інтерв’ю з журналістами програми «Схеми», коли ті почали озвучувати неузгоджені запитання, заблокував їх у кабінеті й наказав підлеглим відібрати карти пам’яті та видалити записи. Ті впоралися з завданням на «двієчку», і журналісти змогли відновити записи. У пресслужбі Укрексімбанку це все назвали «офрек спілкуванням» (формат розмови з речником не під запис). Зараз поліція розслідує провадження за статтею про перешкоджання професійній діяльності журналістів. Мецгер пішов з посади. Поки що тимчасово, на час розслідування.
Саме остання історія, а також готовність керівника Київської малої опери згорнути показ фільму після одного дзвінка невідомого «з СБУ» для влади є значно небезпечнішими явищами, ніж усі офшори й будь-яке зневаження регламенту. Треба бути сліпим, щоб не бачити посилення влади Зеленського та команди впродовж останнього часу. Та сама відставка Разумкова є лише наслідком цього процесу. Вона стала можливою саме зараз, бо влада відчуває: це не спричинить розвалу. Так, Разумков може забрати з собою частину «слуг», але напоготові союзники з мажоритарних груп «Довіра» й «За майбутнє». Про те, що така коаліція «має перспективи», заявив у розмові з Тижнем навіть голова СН Олександр Корнієнко.
Будь-яке серйозне посилення влади в Україні завжди мало наслідком ганебні дії та пристосуванство передусім на середньому рівні. Так було при Вікторі Януковичі та Леонідові Кучмі, коли посадовці саме середнього рівня найчастіше поводились відверто по-хамськи та потрапляли до кримінальної хроніки. Мецгер у цьому сенсі може бути передвісником лавини. Саме такі події залишають найяскравіші спогади у свідомості громадян, адже якраз із «мецгерами» вони щодня контактують. Зараз в інтересах і самого Зеленського, і «слуг» дуже чітко продемонструвати, що вони таку поведінку не толерують.
Читайте також: Трускавець. "Велика фракція". Як «Слугу народу» повертали до джерел
Історії ж з офшором і тим паче регламентом навряд чи сильно вдарять по президентові. Почнімо з регламенту. Зараз мало хто пам’ятає історію про «правки Лозового». У березні 2017-го нардепи ухвалили кодекси судочинства. Тоді спочатку довго з’ясовували, чи потрапили до остаточних документів «кілька правок», що блокували слідчі дії в низці навіть побутових справ. Коли ж виявилося, що таки потрапили, стали думати, як їх скасувати. Урешті це вдалося лише частково. Слід зазначити, що кодекс, по суті, є другим за важливістю документом після Конституції та сильнішим за закон. Схожа ситуація була з Виборчим кодексом наприкінці каденції попереднього парламенту.
Суть у тому, що точно порахувати кількість законів, ухвалених з порушенням регламенту, які досі діють, — неможливо. Їх забагато. Тож і очікувати, що порушення регламенту стане підставою невдоволення виборців або скасування дії акту — надто оптимістично.
А за розвитком ситуації з офшорами стежити варто. Схема відома з 2019-го, коли її опублікував нардеп БПП (нині ЄС. — Ред.) Володимир Ар’єв. Тоді просто не було документальних доказів. Тепер вони є. Однак влада завжди може апелювати до цього: історія давно відома й тепер зв’язку з офшорами Зеленський не має. Для того, щоб це стало справжньою інформаційною бомбою, журналістам потрібно зробити ще один крок: дати неспростовні докази протилежного. Якщо це вдасться, наслідки будуть уже іншими.