Так, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко переконаний, що 2014-го року в Україні варто очікувати пом’якшення монетарної політики з боку Національного банку, а відтак – оживлення інфляції.
«На початок року ж можна очікувати пом’якшення монетарної політики від НБУ, а відтак – збільшення інфляції. Ціллю такої політики буде зниження кредитних ставок і накачування економіки ліквідністю, аби дати їй стимул у короткостроковому розвитку. Тож я припускаю, що інфляцію можна очікувати на рівні 5%», – зазначає Устенко.
Експерт також висловив переконання, що цього року в Україні можна очікувати зменшення рівня безробіття, оскільки наразі «проблеми на ринку праці відсутні».
Основними ж проблемами для вітчизняної економіки, на думку Устенка, будуть дефіцит бюджету і торговельні дисбаланси.
«Існує дві основних проблеми. Перша – дефіцит бюджету. Тут велика група факторів ризику. Вони пов’язані з тим, що уряд не піде на зменшення дефіциту бюджету. Тим паче, що в країні, яка входить у пік політичних циклів (вибори президента 2015-го року – ред.), і Україна не виключення, уряд не схильний до урізання виплат», – зауважує експерт.
«Втім, можна очікувати дій щодо скорочення дефіциту Пенсійного фонду, зокрема пільгових пенсій, які забирають велику частину бюджету. Це, зокрема, силові відомства, де працівники можуть іти на пенсію раніше», – припускає він.
«Друга ж проблема – наявність торговельних дисбалансів. Існує велика спокуса для НБУ не вести гнучку курсову політику. За недостатньої гнучкості прибрати ці дисбаланси буде досить складно», – упевнений Устенко.
Водночас, економіст Олександр Жолудь зауважує, що основна проблема економіки на найближчий час – залежність бюджету-2014 від переговорів з Росією.
«Основна ж проблема найближчого кварталу – критична залежність бюджету від переговорів з Росією. Адже і ціна на газ, і кошти, які ми будемо отримувати, видаються на квартальній основі. А це досить небезпечно», – упевнений економіст.
Василь Юрчишин, директор економічних програм центру Разумкова, наголошує, що ситуація із наданням Росією грошей Україні, так само як і знижки на газ, досить політизована, а наразі невідомо, на яких саме умовах Україна отримає усі $15 млрд.
«Наразі мова йде лише про три мільярди, які нібито вже надійшли. Але $750 млн ми маємо віддати російському ВТБ. Борг за закачаний газ становить приблизно 1,4 млрд. Тож кошти, які надійшли, використають на погашення зовнішніх зобов’язань. Це не матиме впливу на економіку. Можливо, частина цих грошей піде на платежі наприкінці року, які треба виконувати», – зауважив він.
Водночас експерт наголошує, що у другій половині 2014-го українцям можна очікувати на певне зростання економіки.
«Ми наразі впали настільки низько, що будь які рухи можуть дати позитивний показник. Наступний рік передвиборчий. У нас низька економічна база за два роки і суттєве фінансування через бюджет, різного роду підтримки життєвого рівня у другому півріччі. Якщо подивитися проект бюджету, то зміни соціальних стандартів починаються з 1 липня. А друге підвищення з 1 жовтня – напередодні виборів. Це вкупі з низькою базою може дати 1-1,5 відсотки зростання», – припускає економіст.
Він наголошує – очікувати на інвестиції у короткостроковій перспективі не доводиться.
«Динаміка слабка, реструктуризації не відбувається, інвестиції в Україну як не йшли, так і не йдуть. Так що у короткостроковій перспективі нічого не зміниться. Фактична відмова від співпраці з МВФ і відмова від євроінтеграції вказують на те, що зовнішньої привабливості України немає» – зазначив Юрчишин.
Устенко ж, попри поганий інвестиційний клімат, припускає, що наступного року можна очікувати притоку іноземних інвестицій у, приблизно, $5 млрд