«З погляду політичних ризиків, в той час як існують положення, які закріплюють законодавчий контроль і парламентський нагляд над політикою у сфері оборони та безпеки, вони мають сумнівну якість.
Існує значна прозорість оборонного бюджету і його витрат, але джерела доходів з-поза меж центрального державного бюджету є невизначеними. Тому парламентський контроль та громадський нагляд над спецслужбами також нечіткий.
Що стосується фінансових ризиків, звіти перевірок активів не відкриті для широкої громадськості. Недостатньо також і інформації по секретних статтях бюджету….
Що стосується ризику корупції з боку посадовців, визначено заходи для їх покарання за хабарництво чи інші корупційні дії, але їх ефективність непевна.
В той час як існує система призначень і просування на службі, неясною залишається її надійність. Все ще трапляється хабарництво пов’язане з набором на службу, хоча менше, ніж в минулому. Є докази існування солдатів-привидів і зв'язок між системою оплати і вертикаллю управління. Мало фактів вказують на те, що Україна бореться з корупцією, вважаючи цю проблему оперативною», – йдеться у звіті.
Автори звіту також не знайшли доказів адекватного контролю та прозорості у процесі закупівлі в оборонному секторі.
«Чинне законодавство та контроль закупівлі в сфері безпеки і оборони є вразливими до корупції, а від компаній, які беруть участь в тендерах, не вимагають жодних бізнес-планів», – відмічають аналітики організації.
Нагадаємо, як повідомлялося раніше, автори звіту віднесли Україну разом з Кенією, Кіпром, Кувейтом, Індією, Ізраїлем, Ліваном, Мексикою, Непалом, ОАЕ, Сербією, Сингапуром до групи країн з високим ризиком корупції в оборонному секторі.