15 червня в ЗМІ з’явилася інформація про закриття проектів англо-нідерландської компанії Shell з видобутку сланцевого газу на Харківщині та Донеччині. Відповідне рішення керівництво компанії прийняло через війну на Донбасі та перспективу незначного прибутку від проекту. Раніше від планів щодо видобутку сланцевого газу на заході України відмовилася компанія Chevron.
Тиждень.ua поспілкувався з енергетичними експертами щодо масштабів економічних втрат для України у зв’язку з цими відмовами.
Голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик зазначає, енергетична незалежність України певним чином постраждала, але зараз важко оцінити масштаби втрат в повній мірі, тому що реалізація проекту Shell мала бути поетапною.
«На першому етапі – це буріння декількох десятків свердловин для розвідки і розуміння того, які є запаси, в якому вони стані, на яких глибинах. Є старі дослідження, але нових немає. І незалежного аудиту запасів теж немає. Тому спочатку треба було зрозуміти, чи є в такий обсягах необхідний енергетичний ресурс. І лише після цього ми могли б говорити, що доходи держави будуть такі, доходи компанії будуть такі, такий-то об’єм, так-то продаватися буде і так далі», – зауважує він.
Тому, на його думку, зараз ми можемо говорити про втрати першого етапу.
«Тобто ми не отримуємо, як це було підписано в договорі, безкоштовного аудиту. Це дуже дорогий захід, який є важливим для України. Друге – там були заявлені такі соціальні проекти – дороги, школи, навчання. От про це ми можемо говорити як про прямі втрати», – підкреслює експерт.
Він також додає, що подібні відмови можуть свідчити про іміджеві втрати для України.
«Тому що наступного разу незрозуміло хто й коли ризикне прийти (на український енергетичний ринок – Ред.)», – пояснює Боровик.
В той же час експерт припускає, що подібні проекти можуть поновитися після врегулювання політичних та економічних питань в країні, оскільки ці ресурси нікуди не подінуться.
Але, на його думку, тоді інвестори будуть приймати рішення з огляду на ті проблеми, які були раніше.
Крім цього, Боровик прогнозує, що «за час доки ідуть війни, будуть знайдені інші джерела енергії, які вже на підході, які в принципі за собівартістю вб’ють всю атомну енергетику, газовий та нафтовий бізнес».
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також вважає, що оцінити економічні втрати від закриття зазначених проектів поки що важко, оскільки досі не було зроблено реальних розвідок. У той же час енергетик наголошує на серйозності репутаційних втрат.
Він вважає, що доки Україна не вирішить низку питань в правовому аспекті, про прихід інвесторів в її економіку говорити не доводиться.
«Перш за все, треба зазначити, що вихід компаній спричинений війною. По-друге, в Україні наразі – несприятливий інвестиційний клімат, що пов'язаний із підвищенням рентних платежів та невизначеною правовою базою. Тому якщо ці питання не вирішити, навіть після завершення війни інвестори до нас не прийдуть», – зауважує експерт.
За словами Омельченка, нетрадиційний газ в Україні може включати поклади до 20 трильйонів кубічних метрів.
«Це надзвичайно великі обсяги і вони могли би практично повністю забезпечити Україну своїми власними енергоресурсами. В той же час треба розуміти, що такі ресурси є досить дорогими», – підкреслює він.
На його переконання, Україні, перш за все, потрібно розвивати традиційний газ, якого теж багато.
«Саме на базі традиційного газу можна наростити серйозний видобуток. А вже нетрадиційні вуглеводні можуть бути лише як доповнення, оскільки економічні фактори тут грають свою роль», – підсумовує Омельченко.