За даними комісії, однією із причин аварії стала наявність у стінах зруйнованого копра значних за розмірами зон з низькою міцністю бетону.
Результати випробування окремих фрагментів зруйнованих стін показали, що бетон стін характеризується високим ступенем неоднорідності, мінімальне значення його міцності майже у 7 разів менше за проектне.
Випробування міцності бетону проводилися інститутом ДонпромбудНДІпроект, а також були підтверджені фахівцями Донецького експертного центру Держгірпромнагляду.
Відзначається, що належний контроль за якістю бетону не здійснювався через відсутність приладів неруйнівного контролю під час його введення в експлуатацію у 1960 році (якщо покладений бетон якісний, то з роками міцність його збільшується).
Також комісія визначила й інші можливі фактори, що викликали аварію.
Так, шведські машини і електродвигуни у 1981 році (вугільний підйом) і в 1988 році (породний підйом) були замінені на більш потужні та важкі вітчизняного виробництва, що призвели до збільшення статистичного та динамічного навантаження на копер.
Крім того, під час експлуатації копра через появу тріщин має місце зниження морозостійкості, а отже, і довговічності бетону, що в процесі експлуатації призвело до зниження його міцності.
Повідомляється, що в результаті тривалої експлуатації (близької до граничного терміну – 50 років) у стінах копра з’явилися тріщини, в які за рахунок депресії притягувалася атмосферна волога і вугільний пил, що має у своєму складі сірку та її сполуки (корозійноагресивні).
Остання у свою чергу призвела до прискорення швидкості корозії бетону та арматури, що призвело до неприпустимого зниження несучої здатності стін.
За словами першого заступника голови Держгірпромнагляду, наявність виведеного з експлуатації вентиляційного каналу, а саме порушення його герметичності в місці примикання до ствола, може бути джерелом залучення (притягання) ґрунтових вод за рахунок депресії у стволі.
Це могло призвести до ослаблення ґрунту основи фундаменту копра (можливо вимивання і висмоктування ґрунту у ствол).
У результаті цього міг виникнути крен фундаменту і копра в цілому.
Таким чином тривале динамічне навантаження в зоні розташування розвантажувальних кривих (відмітка +23,0 м) у сукупності із тріщиноутворенням у результаті багаторічної експлуатації, а також корозійного пошкодження арматури бетону могли призвести до поступової втрати несучої здатності стін.
За висновками комісії, сукупність цих фактів у поєднанні з несприятливими погодними умовами (проливні дощі, сильний вітер упродовж тижня напередодні аварії) могла призвести до обвалення копра.
Нагадаємо, 29 липня 2011 року в Макіївці на шахті ім. Бажанова (Донецька область) обрушився баштовий копер, загинули 11 шахтарів і 4 – постраждали.