На думку авторів доповіді, якщо б всі процедури були дотримані, президента у фатальний день доставили б до Смоленська з найближчого великого аеропорту вертольотом після необхідної перевірки стану «Смоленська-Північного».
Головний висновок експертів полягає в тому, що держоргани, відповідальні за польоти керівництва країни, не координували свої дії — у взаємодії відомств була плутанина. Всі перевірені органи за підсумками аналізу отримали незадовільну оцінку ВКП.
Вони зазначили, що МЗС Поль щі не контролював отримання дипломатичних дозволів на перельоти над територією зарубіжних держав польських урядових літаків, не стежив за організацією попередніх таких польотів координаційних зустрічей та перевірок, говориться в доповіді.
За словами доповідачів, керівники Міноборони і ВПС не стежили за дисципліною, підготовкою льотчиків і станом техніки в нині розпущеному 36-му відділі, який відповідав за перевезення вищих осіб Польщі. Як з'ясувала перевірка, програма підготовки пілотів полку була складена ще на початку 1970-х років і застаріла, а нова програма підготовки пілотів для літакі в Ту-154 і Як-40 була прийнята лише в 2011 році, коли їх зібралися вже списувати.
Керівники Бюро охорони уряду (БОУ) не аналізували загрози для керівництва країни під час закордонних поїздок, не складали плани забезпечення їх безпеки, була відсутня система контролю підготовки візитів, вважають експерти контрольної палати.
Автори доповіді вважають, що плутанина, яка панувала в БОУ при організації польотів вищих осіб держав пов'язана з відсутністю належного контролю з боку керівництва міністерства внутрішніх справ.
Нагадаємо, літак Ту-154 польського президента Леха Качинського розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом. Загинули 96 людей — 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Серед загиблих – президент, його дружина і частина керівництва країни.
У січні 2011 роу контрольована російською владою МАК оприлюднила остаточний звіт про причини Смоленської трагедії, в якій всю провину за катастрофу польського урядового літака Ту-154 поклала на польську сторону, не побачивши жодної вини в діях росіян.
Польща тоді заявляла, що вважає відповідальною за катастрофу і російську сторону, зокрема, диспетчерів, які не закрили аеродром, не заборонили посадку, дезінформували пілотів про правильний курс посадки, а також пізно наказали припинити зниження літака.