В Україні щорічно видобувають майже 20 мільярдів кубометрів газу. Із 18 мільярдів кубометрів газу українського видобутку, що йде на потреби населення, майже один мільярд кубометрів втрачається, повідомляє Радіо Свобода.
«Облгази мають таку графу у звітності, як «втрати газу». Близько 30 % населення споживають газ без лічильника. І облгаз туди може включити «втрати». Наскільки я знаю, то з 18 мільярдів кубометрів втрати усіх облгазів близько мільярда кубометрів. І цей обсяг вони постачають приватним структурам, але вже за вищою, ніж для населення, ціною», – зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
Дані про те, хто і як споживає газ українського видобутку є закритими, тому можна лише робити припущення, наскільки ефективно й чесно його використовують. Член Нафтогазової академії, колишній народний депутат Іван Діяк зазначив, що облгази не зацікавлені в тому, щоб посилювати облік газу, що споживається населенням.
«На сьогодні 13,5 мільйонів квартир споживають газ. Вісім мільйонів мають лічильники, або 62 %. Виявилося, що зростання із 29 до 62 % (лічильників у квартирах) дозволило не збільшувати споживання газу населенням. І тих 5 мільйонів квартир, я б сказав, що облгази не надто зацікавлені забезпечити лічильниками», – каже експерт.
За словами колишнього радника голови Фонду держмайна Володимира Ларцева, хоча населення України за останні 20 років зменшилося, а житловий фонд збільшився лише на 20 %, газу українські громадяни стали споживати майже удвічі більше. За його словами, це сталося завдяки тому, що норму споживання газу на одну людину за цей час було збільшено майже удвічі – з 5,5 кубометрів на місяць до 9 кубометрів. Відтак, за словами експерта, виникла ситуація, коли населення фактично дотує металургійні та хімічні виробництва, що належать представникам великого бізнесу.
Громадський діяч Олександра Кужель також вважає, що державні компанії, які займаються газовидобутком, часто захищають інтереси насамперед великого бізнесу. «У нас відчуття корумпованості тої галузі дуже велике: багато Коломойського, багато Фірташа і не зрозуміле місце держави», – каже вона.
Часто державні установи, розташовані в одній і тій самій області, закуповують газ за істотно різними цінами, зазначає редактор інтернет-видання «Наші гроші» Олекса Шалайський.
Для вирішення проблеми є два шляхи: або урівняти газ українського видобутку в ціні з російським, що може мати непередбачувані соціально-політичні наслідки, або зробити реалізацію українського газу максимально прозорою. Але тут владі – як чинній, так і попередній – бракує політичної волі, зазначили учасники конференції «Ефективність паливно-енергетичної бази України: куди зникає газ внутрішнього видобутку?»