«Найгірше, що влада не хоче бачити причини економічної кризи», – наголошує Лановий.
Він відзначає, що у попередні роки (2010–2011) уряд підтримував кон’юнктуру внутрішньої економіки завдяки великому дефіцитові бюджету, що практично означало штучне надування попиту на внутрішньому ринку, точніше попиту на вироби олігархічних корпорацій.
«2012 року Кабмін відступився від цього підходу, оскільки боргова бульбашка могла швидко луснути. Він спробував обійтися без штучного роздування грошової маси, й виробництво у олігархів відразу впало. Інші частини економіки постали розшматованими й відрізаними від фінансів. Отже, немає ані зростання, ані жодних перспектив», – пише Лановий.
Економіст відзначає, що нині влада вирішила повернутися до старого прийому, запланувавши 2013 року знову залізти в борги й максимізувати бюджетний дефіцит.
«Проте між 2010–2011 роками і 2013-м є суттєва різниця: тоді банки мали ліквідні (вільні) кошти й могли дати їх уряду в борг. Доброю була також валютна й торговельна позиція України. Тому знаходилися кредитори й за кордоном. Тепер банківський сектор спустошений, підірвано довіру до гривні, а зовнішній платіжний баланс – із діркою: бракує $12–14 млрд. Іноземні банки та фонди відвернулися від українського ринку», – відзначає Лановий.
Більше про це читайте у статті «Знову СРСР?» у №50 «Українського тижня».
Нагадаємо, 13 грудня Верховна Рада дала згоду на призначення Миколи Азарова прем’єр-міністром.