Як зазначає експерт, за чотири останні місяці банки залучили більше депозитів, ніж надали кредитів нефінансовим корпораціям за 16 місяців. З одного боку, захмарні відсотки на кредити, а з іншого – дуже високі ризики кредитування економіки загальмували виконання основної функції банківської системи – спрямування залучених вільних коштів населення в економіку.
За таких умов фінустановам, щоб залишатися на плаву, потрібно суттєво зменшувати свої витрати: звільняти працівників, скорочувати мережу відділень. Що вони переважно й роблять.
Показаний галуззю прибуток за чотири місяці поточного року в сумі 2,3 млрд грн здебільшого сформований за рахунок зниження витрат, а саме зменшення відрахувань у резерви під активні операції (2,4 млрд грн), а не завдяки випереджальному зростанню доходів від кредитування. Водночас дочірні фінустанови із західним капіталом узагалі йдуть з українського ринку, бо не бачать економічної перспективи свого перебування в країні.
Внаслідок економічних і суто галузевих причин у банківській системі накопичилися небезпечні явища, зазначає Сугоняко.
«Частка проблемних кредитів галузі, за даними S&P, становить 20%, а за оцінками Moody’s – узагалі 35%. На банківську галузь тисне ризик девальвації гривні. Різниця між валютними зобов’язаннями фінустанов та їхніми валютними активами – понад 6 млрд грн. За девальвації банки матимуть прямі збитки, пропорційні її глибині та розміру сальдо між валютними пасивами й активами», – зазначає президент АУБ.
Інтенсивне залучення вільних коштів населення і підприємств, додає Сугоняко, при величезних реальних депозитних ставках та спрямування їх на непродуктивне споживання урядом (ОВДП) або на споживче кредитування населення чи кредитування імпорту призводить до поглиблення кризових явищ в українській економіці, що створює ризики обслуговування банківською галуззю їхніх зобов’язань.
Як зазначає президент АУБ, у такій кризовій ситуації в економіці, промисловості, банківській та інших галузях відродження нормальної діяльності фінустанов можливе за такої обов’язкової умови, як кардинальна зміна економічної політики. Суть цієї новації, зокрема, полягає в спрямуванні господарської політики країни на забезпечення максимальної зайнятості населення, зростання економіки за базової ролі банківської системи в грошово-кредитному сприянні її реалізації.
Детальніше про загрози банківській системі читайте в матеріалі "Імітація великого бізнесу" в №24 "Українського тижня"