Зокрема, дослідниця не заперечує факт розколу в українській діаспорі.
«Втім, розкол стосується, з одного боку, особистостей, з іншого боку, позиції російської влади і позиції українців. А те, що російська влада давним-давно створила негативний образ українця, не новина. Подивіться хоча би фільми, де всі бандити і повії – українці або кавказці», – зазначила вона.
«Те, що відбувається з національними об’єднаннями українців в Росії, для російської влади це було закономірним. Адже раніше вони ліквідували Федеральну українську національно-культурну автономію. Крім цього, пам’ятаємо перипетії з українською бібліотекою в Москві. Їм не потрібні національні патріотичні організації, які висловлюються не зовсім так, як би це хотілося керівникам Російської Федерації», – зазначила Атаманенко.
На думку експерта, є кілька шляхів розвитку цієї ситуації.
«Як на мене, один варіант – апелювати до російського суду для скасування цього рішення (про ліквідацію Об'єднання українців – Ред.). На цій позиції стоїть колишній керівник Об’єднання Тарас Дудко. І друге – дати можливість проявити себе в роботі новому органу, до якого увійшла і частина керівництва Об’єднання українців в Росії. Вони декларують, що будуть більш поміркованими. Втім, варто подивитися на результати їхньої роботи. Чи втрутилися там російські сили, гіпотетично припускати можна, але на 100% стверджувати не беруся», – пояснила Атаманенко.
«Я вважаю, що сам факт ліквідації Об’єднання українців в Росії, це кричущий факт. І наша держава мала б зайняти більш різку позицію з цього приводу. Якщо ми припустимо таку ж ситуацію у певній діаспорі, наприклад, в країнах Центрально-Східної Європи, то про це б говорив увесь світ і в першу чергу уряд цієї країни. Хоча коли йдеться про відносини «старшого» з «меншим», а Росія саме так намагається поводитися щодо України, то іноді важко вирішувати певні питання і на найвищому рівні», – зауважує Атаманенко.
«Росія, незважаючи на те, що це мультинаціональна держава, все ж таки формує національну ідентичність росіянина і нівелює ідентичність представників інших етносів. А в контексті взаємовідносин між Україною і Росією ставлення до української діаспори цілком передбачуване. Тим більше, що Об’єднання українців в Росії заявляло про доволі свідому національну позицію», – зазначила вона.
На її думку, найкраще було б відновити роботу Об’єднання українців в Росії, оскільки організація себе вже зарекомендувала.
«Якщо відновиться діяльність ОУР, що мало вірогідно, це буде наша перемога, якщо не відновиться і його заступить Український конгрес Росії, то це певною мірою буде наша поразка. Однак, повторюся, треба подивитися, як почне працювати ця організація», – зазначила науковець.
Водночас, за словами Атаманенко, в діаспорі українців час від часу виникають певні непорозуміння і в інших країнах, окрім Росії. Однак, ліквідації їхніх організацій не було ще в жодній країні.
"На території Білорусі – на Берестейщині – протягом довгих років відбувалася поступова ліквідація української ідентичності. Певні проблеми виникали і на території Словаччини. Але це зовсім інше. Таких заборон (як в Росії – Ред.) напевно в жодній країні немає", – зазначила дослідниця.
Нагадаємо, створення Українського конгресу в Росії, про яке оголосили у суботу 26 травня, викликало розбіжності серед представників української діаспори. Зокрема, колишній голова ліквідованого раніше Об’єднання українців Росії, на місці якого виник Конгрес, Тарас Дудко назвав утворення незаконним і заявив про намір зареєструвати альтернативне. Тим часом, прибічники Конгресу закликають «не дражнити» російську владу.
18 травня Верховний суд Росії ухвалив рішення ліквідувати Об'єднання українців Росії і виключити організацію з єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Тим часом, українські депутати від влади привітали створення нової організації, висловивши сподівання, що вона діятиме і не матиме проблем із російськими законами, а прем’єр Микола Азаров під час візиту до Москви оголосив про готовність фінансувати Конгрес із державного бюджету.