За його словами, зняття моніторингу означає визнання з боку Ради Європи того, що певна країна повністю виконала зобов’язання, які випливають із членства в даній організації.
«Згідно з правилами Ради Європи, моніторинг знімається тоді, коли країна повністю виконує зобов’язання, взяті на себе під час вступу. При чому ці зобов’язання стосуються як формальних, так і не формальних зобов’язань. Зокрема, формальні – це, зокрема, приєднання до відповідних конвенцій Ради Європи, а неформальні – це оцінка поточного демократичного процесу, дотримання стандартів, визначених Радою Європи. І виходячи з цього, можна сказати, що хоч Україна і зробила певний прогрес у приєднанні до низки конвенцій за останні два роки, тим не менше говорити про зняття моніторингу в найближчій перспективі було б наївно. Я вважаю, що це питання поки не буде стояти, оскільки наразі політична репутація України робить неможливим прийняття рішення про зняття моніторингу», – стверджує Сушко.
Найбільшим вирішальним аргументом під час можливого обговорення питання про зняття моніторингу, за словами експерта, буде звіт співдоповідачів ПАРЄ після нещодавнього візиту в Україну.
«Як на мене, то це питання не вдасться навіть поставити на порядок денний. Навіть якщо воно і буде розглядатися, то безумовно у ПАРЄ зважатимуть на оцінку доповідачів Ради Європи, які побували в Україні минулого тижня. Нагадаю, їх вразив той факт, що їм не дозволили зустрітися з Тимошенко, хоча вони про це просили заздалегідь. Їх звіт був однозначно негативним. Крім того, зараз ще й назріває скандал навколо виборчого законодавства, що жодним чином не додасть аргументів для зняття моніторингу», – пояснив Сушко.
Як стверджує експерт, Україна впродовж останніх 5-7 років порушує питання про зняття моніторингу ПАРЄ.
«Втім, це не має ефекту, оскільки недостатньо аргументів на її користь», – додав експерт.
Нагадаємо, секретар Венеціанської Комісії Томас Маркерт заявив Тижню, що моніторинг ПАРЄ може бути знятий з України лише, коли будуть ухвалені і запроваджені рекомендовані Європою закони.
Як відомо, 7 листопада співдоповідачка ПАРЄ Майліс Репс попередила, що на січневій сесії, швидше за все, не будуть прийняті крайні заходи впливу на Україну, але вже через півроку ПАРЄ може запровадити санкції проти України у разі прийняття непрозорого виборчого законодавства.
Раніше колишній голова моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северинсен виступила проти зняття з України моніторингу. На її думку, Україна усе ще не виконала зобов'язання, узяті перед Радою Європи.
Попередній висновок Венеціанської комісії щодо виборчого законодавства було оприлюднено 14 вересня. Зокрема, зазначалося, що змішана система виборів – не найкращий варіант для України, оскільки в минулому вже приводила до спотворення волі виборців.