«Є грузинський досвід спілкування Тбілісі з Південною Осетією і Абхазією, – і це два різні досвіди. В Абхазії, де в Гальському районі та горах компактно проживає грузинське населення, зв'язок підтримувався, у тому числі й завдяки вертольотам. Економічно це населення виживало завдяки зв'язку з Грузію серез річку Інґурі. Але влада Сухумі на контакти й пропозиції Тбілісі щодо врегулювання конфлікту навіть ціною федерації чи конфедерації, не йшла», – зазначає експерт.
За його словами, краща ситуація у спілкуванні була з Осетією.
«Там підтримувались контакти. Тодішній президент Грузії Міхаїл Саакашвілі навіть призначив керівника регіоном – Дмітрія Санакоєва. І якщо села в Осетії офіційне Тбілісі контролювало, то міста – ні. І це все на тлі руйнації війною і зачисток населення на території Південної Осетії», – зазначив Горбач.
За його словами, також можна говорити про певну економічну співпрацю Молдови з Придністровською республікою .
«Зовнішня торгівля Придністров’я ведеться завдяки документам, які видаються офіційним Кишиневом. Навіть футбольна команда грає у футбольній лізі Молдови», – додає експерт.
На його думку, гірша ситуація у Нагірному Карабасі, де «Вірменією окупована не тільки територія Нагірного Карабаху, а ще шість азербайджанських територій».
«Там лінія фронту, і там не залишилось азербайджанського населення, яке було витіснене, і контактів Баку із Степанакерт практично немає», – заявляє Горбач.
«Україні буде легше повернути Крим оскільки, по-перше, він дуже сильно залежний від нас економічно і ресурсно, а по-друге, пролитої крові там майже не було», – вважає експерт.