«Адже навіть якщо глобальна конкуренція з’їсть третину чи половину теперішніх цін на зернові, їх виробництво в Україні буде рентабельним, хоча нових інвестиційних проектів може й помітно поменшати», – зазначає експерт. Втім, додає він, тут є ризики, зважаючи на екстенсивний шлях розвитку сільського господарства.
За словами Шавалюка, великий бізнес, який зараз активно вкладає гроші в АПК, у гонитві за швидкими прибутками робить ставку на вирощування культур, які виснажують землю, зокрема технічних. Наприклад, із 2005 по 2013 рік посівні площі під соняшником збільшилися з 3,7 до 5,2 млн га, під кукурудзою – із 1,7 до 4,7 млн га, під рапсом – із 240 тис. га до майже 2 млн га. Натомість посіви традиційних продовольчих культур стрімко зменшується.
«За такої динаміки розподілу площ неминуче знижуватиметься і родючість українських чорноземів. Тобто нові аграрні королі фактично залишають по собі випалену землю», – резюмує експерт.
Більше про це читайте у статті «Міф про Україну – житницю світу» у № 33 «Українського тижня».