За словами експерта, на відміну від перших двох кварталів 2012 року, наступних півроку відбулося не просто гальмування економічного зростання в Україні, а «країна фактично ввійшла в період рецесії».
«Крім цього, 2012 рік зайвий раз довів, що для отримати змін в різних сферах треба проводити фундаментальні реформи, тобто мова йде про те, що не просто змінювати окремі аспекти, а робити фундаментальні зміни, без яких ми не зможемо розвиватися. Це до певної міри був рік упущених можливостей. Ми втратити співробітництво з МВФ, що я вважаю критично важливим для України. І на жаль ситуація навколо угоди про асоціацію і частини угоди, що стосується зони вільної торгівлі. Зрозуміло, що ми залишаємося вразливими для зовнішньоекономічних шоків і це знову таки повертає нас до того, що певні фундаментальні підвалини економічної політики треба було б змінювати», – зауважує Бураковський.
«І звісно традиційний урок – політика і політичний цикл підтверджується правилом, що політична боротьба, вибори і все, що з ними пов’язано, є абсолютно несприятливим для реформ. Тому основні рішення, які приймали, були 2011 року, на початку 2012 року. А далі ситуація з економічними змінами загальмувалася», – підбиваючи підсумки 2012 року зазначив експерт.
Уповільнення економічного зростання у 2012 році відзначає і економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
«Основною економічною проблемою є безумовно уповільнення економічного зростання, яке відбувалося протягом всього року і в принципі призвело до того, що схоже, за підсумками року в нас буде певне, хоч і незначне падіння за основними макроекономічними показниками, тобто за рівнем ВВП, рівнем промислового виробництва та деяких інших показників», – зазначив він.
Однак, експерт зазначає, що «в середньому можна сказати, що жити стало краще».
«Але це дуже умовний показник, який не включає дуже багато інших показників», – додав він.
Однією з негативних економічних тенденцій Жолудь назвав відкритість економіки.
«Коли відбулося чергове економічне уповільнення у світі відповідно знизилися попит на основні товари українського експорту, зокрема чорні метали. Відповідно це призвело до того, що з одного боку зменшилося промислове виробництво з металургії, з іншого боку – зменшилися надходження від експорту. Тобто з одного боку це призводить до більш скрутного становища бізнесу, з іншого – до збільшення тиску на гривню», – пояснив він.
Крім цього, економіст згадав про політику НБУ щодо курсу гривні.
«Замість того, щоб дати гривні ослабнути, уряд і НБУ роблять все для того, щоб утримати курс, в тому числі вони обмежували пропозицію гривні і підняли настільки високо відсоткові ставки по депозитах і кредитах, що на сьогоднішній день для більшості підприємств взяти кредит просто недоцільно. Тож це додатково негативно впливає на економіку», – додав він.