Експерт відзначає, що найбільшим промисловим споживачем блакитного палива залишається Ostchem Holding Дмитра Фірташа.
«Однак, претендуючи на монопольні позиції на газорозподільні активи та маючи можливість уже третій рік поспіль імпортувати газ із закордону напряму, минаючи Нафтогаз, олігарх цілком здатний не лише забезпечити їх газом на прийнятних умовах, а й скористатися ситуацією із високими цінами російською блакитного палива для Нафтогазу для нарощування своєї частки на ринку промислових споживачів. Зокрема, саме структури Дмитра Фірташа можуть стати ключовим гравцем у різних схемах із закупівлі газу на ринку ЄС», – відзначає Крамар.
Експерт нагадує, що у грудні минулого року у Швейцарії була зареєстрована нова компанія, що має назву Ostchem Gas Trading AG, очільником якої став виконавчий директор Rosukrenergo AG, що також належить Фірташу. За тиждень після того близький до групи Фірташа голова правління Нафтогазу Євген Бакулін заявив, що промисловцям слід купувати газ в альтернативних трейдерів, так дешевше. На держмонополію, за словами Бакуліна, є сенс скинути постачання палива населенню і підприємствам ЖКГ і то до певного часу.
Крамар зауважує, що тим часом бюджетні установи, виявляється, вже готові платити за блакитне паливо не лише $550–600, як мало би бути за російський газ із урахуванням ПДВ та транспортування, а й по $750–1100, які нечасто можна знайти деінде у світі. Наприклад, нещодавно стало відомо, низка одеських сільрад купували газ по $766–842 за тис. м3 тощо.
«Дмитро Фірташ, у свою чергу, відзначив, що «всі компанії, які завдяки лібералізації вже працюють на українському ринку газу, мають докласти зусиль, щоб забезпечити українську промисловість газом за конкурентними цінами», а Федерація працедавців України, яку він очолює, має взяти активну участь в пошуках нових джерел газу», – пише автор.
Вже 2013 року Ostchem Gas Trading хоче імпортувати понад 8 млрд м3 газу, з яких близько чверті має намір продати непов’язаним із Фірташем промисловим споживачам. А в найближчій перспективі олігарх готовий нарощувати поставки в Україну, принаймні у 1,5 раза. «Врешті-решт, окрім імпорту блакитного палива з «альтернативних джерел», Фірташ так само може взяти участь у приватизації газовидобувних активів в Україні, адже давно виявляє інтерес до того ж таки Укргазвидобування, що наразі входить до складу Нафтогазу», – відзначає експерт.
Більше про це читайте у статті «Газ для Межигір’я» у №5 «Українського тижня».