«Зрозуміло, що Газпром є таким енергетичним кийком Росії. А ситуація з доведенням справ до арбітражу і лише тоді зміна контрактів, негнучкість в поступках, зміні об’ємів, формули постачання чи ціни – така політика Газпрому зумовлена зовнішнім керуванням з боку Кремля, що й призводить до таких наслідків», – пояснив Боровик.
Водночас експерт зазначив, що причини падіння дохідності Газпрому – комплексні.
«Росія фактично перестала розвивати ресурсну базу, тобто розвідку, видобування, розвиток нових площ енергоносіїв, де можна видобувати великі поклади енергоносіїв. Вона фактично не інвестує цей напрямок. Декілька десятків років тому вона прийняла рішення про стратегію диверсифікації транспортування, тобто вкладає кошти в Північний потік, починає розвивати Південний. При цьому в Європі зокрема існує профіцит потужностей для постачання конкретно російського газу», – зазначив Боровик.
«Іншими словами, Росія виконує свої псевдостратегічні цілі контролю за постачанням енергоносіїв і при цьому забуває про те, що саме вони будуть постачати. І в найближчий час це може позначитись на самій можливості постачати енергоносії Росією. При цьому падіння постачання блакитного палива Газпромом становить як мінімум 15%. У зв’язку з цим, Газпром втратив позицію однієї з найприбутковіших компаній в світі, поступившись американській компаній», – пояснив Боровик і додав, що «дохідність такого достатньо законсервованого енергетичного ринку в Росії і далі буде падати».
За словами Боровика, нині за обсягами експорту газу в Європу Газпром випереджає Норвегія.
«Норвезьці почали діяти більш гнучко по відношенню до клієнтів, збільшуючи можливість закупівлі газу на спотовому ринку, не заганяючи покупця у ф’ючерсні контракти і прив’язки до нафтової корзини, тобто почали вести гнучку політику, хоч в них газ і дорожчий, але їхня політика – цікавіша і зрозуміліша європейському споживачеві», – зауважив Боровик.
Він не виключає, що експорт норвезького газу може перевищити обсяги російського в Європі.
«Це можливо, якщо Газпром не змінить свою таку совдепівську політику. Якщо говорити не тільки про ринок традиційного газу, велику частину якого займає російський газ, а про альтернативні гази, а також розвиток LNG-терміналів в Україні та Польщі, то впродовж найближчих 10 років це змінить досить серйозно вплине на долю ринку російського блакитного палива в Європі. Перші зміни можна буде простежити вже в найближчі п’ять років», – вважає Боровик.
Ситуація на газовому ринку Росії, як зазначив експерт, не повинна позначитися на ціні російського газу для України.
«Далі вже нікуди. У нас ціни і так високі… Я не думаю, що це вплине на нове підвищення», – додав він.
Нагадаємо, за даними Федеральної митної служби Росії, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг експорту нафти в першому півріччі скоротився на 2,5% – до 115, 75 млн тонн. Як пише російський журнал "Профиль", це багато в чому пов'язано з чинним у країні митним режимом, який не стимулює нафтовиків продавати за кордон сиру нафту. Доходи від експорту «чорного золота» впали на 8,4% – з $91,65 до $83,98 млрд.