«Як розвиватимуться відносини Путін вже чітко сказав. За його словами, абсолютний (підкреслюю) пріоритет його зовнішньої політики – це СНД, тобто він назвав ту структуру, яка включає Україну. Тобто очевидно, що основний удар буде спрямований на Україну. Очевидно, що складається ситуація, котра змушує російського прем’єра діяти саме так: із Заходу Росія обмежена НАТО і Європейським Союзом, їй нічого там «не світить», зі Сходу – Китаєм, на Півдні – демографічно виштовхується тюрськими народами, які вже приїжджають в Москву, в Грузії – відгриміли всі основні бої. У таких умовах боротьба йде за Україну», – зазначає політолог.
За його словами, "треба розуміти, що Росії на сьогоднішній день треба взяти енергію і ресурси, які треба «вичавити» з когось". "Аж тут є Україна, в якій є 46 млн населення, а нещодавно Путін сказав, що Росії потрібно для нормального розвитку 50 млн робітників додатково», – відзначив Палій.
«Для Росії треба з когось взяти «життєві соки», а тут лежить незахищена ні НАТО, ні ЄС, ні іншими структурами безпеки Україна. Тобто по суті та земля, де Росія вважає, що може діяти як завгодно», – зазначив експерт.
Особисті негативні відносини Путіна і Януковича Палій пояснює зіткненням інтересів.
«Янукович віддав Москві все, що йому непотрібно, сподіваючись на певну поблажливість. Але незважаючи на це, Москві завжди мало. Слід розуміти, що в такому середовищі поступка – це не знак компромісу, це завжди капітуляція. А тому ці символічні жести Януковича в Кремлі були розцінені як ознака слабкості і невеликого розуму, і через це Україну «дотискають» різними способами, часто за допомогою абсолютно абсурдних пропозицій, якими показують, що в Москві дуже невисокої думки про інтелектуальні здібності українського керівництва», – відзначає Палій.
Водночас експерт зазначає, що поки рано говорити, де в українській політиці Путін шукатиме прихильників.
«Звичайно спочатку намагатимуться говорити з владою. На кого ставити Москва знаходила навіть в дуже патріотичних країнах, наприклад, в Німеччині, де величезна ганьба бути певним чином пов’язаними з радянським минулим чи з іноземними державами, Росія спокійно знайшла колишнього прем’єра Шрьодера, який не посоромився очолити дочірню структуру Газпрому. Тобто на місце зрадників знайдуть в будь-якій країні, це не є велика проблема, адже бажаючих у нас більше, ніж в Німеччині», – зазначив він.
Втім, представників опозиції політолог не бачить у співпраці з Росією, оскільки «вона (опозиція – ред) отримала достатню підтримку у своїх вимогах на Заході».