На думку політолога Вадима Карасьова, поки парламент працюватиме в «розполовиненому» режимі.
«Одна його частина перебуватиме в залі засідань Верховної Ради і блокуватиме трибуну, а потім очевидно почнуть якось виходити з іміджевої пастки, яка полягає в тому, що мовляв, опозиція – блокує (роботу парламенту – Ред.), а більшість – працює. А провладна більшість працюватиме в іншому місці, зокрема там, де вчора працювали. Тобто таких дві Верховних Ради: одна – Рада пробільшості, а інша – на базі парламентської опозиції», – вважає експерт.
Водночас Карасьов зазначає, що це можуть бути два прообрази майбутньої Верховної Ради.
«Ситуація може розвиватися так, що нова вже не пострадянська Верховна Рада визріє в опозиційному інкубаторі, або ж нова також не пострадянська, але вже не радянська, може визріти в інкубаторі парламентської більшості», – зазначив він.
Така серйозна парламентська криза, вочевидь, закінчиться або новими перевиборами, тому що в такому режимі вона довго працювати не може (місяць-два), або референдумом, переконаний політолог.
«Цей парламент в такому кризовому стані довго не протягне, тому що провладна більшість не хоче працювати по-новому, але не може працювати по-старому. А опозиція навпаки: не хоче працювати по-старому, але ще не може заставити парламент працювати по-новому», – вважає Карасьов.
Втім, він вважає, що більшість таки спробує повернутися під купол Ради.
«Ситуація так довго продовжуватися не може, тому що якщо більшість виходить в зал і працює в якомусь закуточку, то це означає програш і це довго не може бути. Тому влада буде шукати розв’язку, щоб повернутися в будівлю законну Верховної Ради, як повернутися з найманої квартири у свою. Звісно, можна розблокувати силою, але навряд чи влада на це піде, тому що це буде фактично фізична бійка, у чому вона не зацікавлена, бо ще не відкидає можливості Вільнюса восени (у листопаді у Вільнюсі відбудеться саміт, на якому планують обговорити питання підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС – Ред.). Якщо влада піде «на пролом», війною на опозицію, то про Вільнюс можна забути», – зазначив він.
На думку керівника соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, у випадку наполягання більшості на легітимності вчорашнього голосування поза межами парламенту розкол посилюватиметься.
«Якщо більшість наполягатиме на тому, що те, що вони зробили вчора, має легальний і правовий характер, то, звичайно, розкол посилюватиметься», – зазначив він.
Щоб повернутися у правову точку, за словами політолога, потрібно провести повторне засідання Ради з тим ж питаннями, які обговорювались на «таємному засіданні купки депутатів» і з дотриманням регламенту знову проголосувати.
«І тоді парламент повернеться у своє правове поле», – додав експерт.
Водночас він також погоджується, що вірогідність розпуску парламенту досить велика.
«Це велика політична проблема, яку неможливо усунути особисто для президента. Впродовж десяти днів він повинен або висловити свою думку, або заявити, що не збирається нікого мирити і розпустити парламент. Наразі близько 40% вірогідності того, що президент, щоб не вмовляти більшість повернутися у парламент, а меншість – визнати приниження, піде на те, щоб просто ліквідувати і більшість, і меншість, тобто парламент», – зазначив Небоженко, додавши, що з такого глухого кута може бути вихід у випадку, якщо «хтось піде на уступки: або президент, або опозиція, визнавши свою поразку і погодитись на подальше кримінальне співіснування».
Нагадаємо, 4 квітня депутати від фракції ПР, КПУ та частина позафракційних провели "виїзне засідання" Верховної Ради у приміщенні на вул. Банковій, 6/8. Опозицію туди не пустили.
Впродовж «виїзного» засідання парламенту 4 квітня у будівлі комітетів на вулиці Банковій встигли проголосувати за 22 закони – деякі з них були прийняті в першому читанні, деякі – в остаточній редакції.
В опозиції вимагають переголосування у сесійній залі ВР прийнятий більшістю законів. У ПР з цим не погоджуються.