Високий результат проєвропейських політичних сил забезпечений тимчасовою деморалізацією проросійського електорату. Про це у своєму матеріалі для "Українського тижня" пише Олександр Крамар.
За його словами, деморалізація проросійського електорату спричинила низьку явку у південних та східних регіонах (32-42%), і високу мобілізацією електорату західних регіонів (60-70%).
"Тому довгостроковий ефект зміни електорального поля в країні не варто переоцінювати: він є, але не настільки значний, як це засвідчили результати виборів 26 жовтня. Врешті за пʼять проєвропейських партій, які потрапили до парламенту, із 30,4 млн внесених до списків виборців проголосували менше 10,9 млн (разом із «Свободою», ГП Гриценка та «Правим сектором» – 12,4 млн)", – констатує Крамар.
"І те, що на цих виборах за проросійську трійку («Об’єднана опозиція», комуністи і «Сильна Україна») віддали свої голоси лише 2,6 млн громадян, аж ніяк не свідчить, що на наступних перегонах їх не буде втричі чи вчетверо більше. Не через зміну уподобань, а за рахунок більшої мобілізації проросійських виборців. Натомість розчарування проєвропейськи налаштованого електорату може значно знизити наступного разу його явку. Цей небезпечний процес уже чітко помітний", – наголошує він.
"Можливо, президент та премʼєр перебуватимуть у полоні небезпечної ілюзії, що у них є чотири роки до наступних виборів. Однак ніщо і ніхто не гарантуватиме, що наступні вибори не доведеться проводити уже за чотири місяці: Колишній президент Янукович взимку теж вважав, що до президентських виборів більше року, а до парламентських – неповних три. Такою ж короткозорою була б думка фаворитів теперішніх виборів («Народного фронту» чи «Самопомочі»), що вони «вхопили бога за бороду». Кредит довіри швидко тане", – додав Крамар.
Більше читайте у матеріалі "Вибори швидкого реагування" у №44 "Українського тижня".