«Вплив цього листа буде нульовим, думаю, його ніхто не помітить. Хоча можливо в американському Конгресі його й пропустять, почитають, навіть дадуть формальну відповідь, але особливого впливу він не матиме. Оскільки є певна процедура спілкування, ведення кореспонденції. У цій ситуації – це не процедура, за якою цей лист серйозно сприймуть», – зазначив він.
«Цей лист розрахований не на американську, а українську аудиторію. Він (Кузьмін – Ред.) очікував, що це буде обговорюватись, мовляв, заступник генпрокурора може написати до парламенту найпотужнішої країни в світі, і він не боїться з ним спілкуватися. Приблизно на таку реакцію він розрахований. І це буде частина його (Кузьміна – Ред.) політичної кар’єри», – додав Таран.
Як зауважує політолог, фігура Кузьміна в світі сприймається неоднозначно.
«Зокрема, його виступ в Ялті сприйняли достатньо насторожено. Дипломати його дуже погано сприйняли, тому що те, що він говорив, це сприймалося як влада часів сталінізму. А міжнародна аудиторія вірить справами, а не листам. Те, що робить Кузьмін, випадає за рамки цивілізованого розуміння, як себе повинна поводити прокуратура. Від того, що він написав, це ставлення не зміниться», – переконаний Таран, зазначаючи, що більшість експертів, навіть тих, що не підтримують Тимошенко в Україні, вважають що її справа – політична.
«В цьому сенсі, думаю, ці зусилля Кузьміна – марні. Це просто як частина власної політичної кар’єри», – зазначив експерт.
Нагадаємо, Ренат Кузьмін звернувся до Конгресу США з відкритим листом, в якому написав, що має докази причетності Тимошенко до чотирьох вбивств. Він заявив, що готовий надати американській стороні для ознайомлення документи слідства та докази вини Тимошенко.
Як повідомлялось, виступ Кузьміна на Ялтинській щорічній зустрічі 15 вересня щодо кримінального переслідування Юлії Тимошенко викликав негативне враження в учасників дискусії. «Цей виступ став кращою контрпропагандою української влади. Він виглядав як бандит, вів себе як бандит і говорив як бандит», – обурився старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд.