«В даному випадку Луценко фіксує свою самостійну позицію, мовляв, він соратник і союзник Тимошенко… Схоже на те, що Луценко спробує стати ще одним опозиційним лідером. Тобто формується ще одна форма опозиційного лідерства – три парламентських лідери: Яценюк, Тягнибок і Кличко, плюс два позапарламентських: один за гратами – Тимошенко, один на свободі – Луценко, що спробує виступити незалежним ідеологом опозиційного руху в Україні», – зазначає політолог.
Водночас він зауважив, що невідомо, чи пропонували Луценку вступати у «Батьківщину».
«Мені здається, Яценюк не хоче зараз мати під боком, умовно кажучи, ще одного Гриценка. Те, що «гострий на язик» Луценко може публічно «різати правду матку», ми побачили під час з’їзду», – додав Фесенко.
Політолог Вадим Карасьов вважає, що у Луценка є кілька причин не вступати в «Батьківщину».
«По-перше, він вважає, що якщо партійна діяльність, то вона має бути лідерська. А на другорядні ролі він міг би погодитися лише з Тимошенко, але не з Яценюком, якого він не вважає лідером… Зрозуміло, тому що, по-перше, Яценюк прийшов пізніше в політику, а по-друге, Луценко, як людина амбітна має більше, можливо, претензій на партійне лідерство», – зазначив експерт, додавши, що, можливо, якби Луценко на період об’єднання не перебував за гратами, то приєднався би до об’єднаної опозиції.
«Думаю, що це навіть не позиція, це поза Луценка. Що раз я і мої соратники опинилися поза ключовими ролями в цьому партійно-об’єднавчому процесі, то ми не будемо брати участь взагалі. А будемо «клєпать» якусь третю (а чому не п’яту?) республіку», – додав експерт.
На думку Карасьова, Луценко оперує «фальшивим і неправильним міфом, що все залежить сьогодні не від партій, а громадських організацій».
«Так, громадянське суспільство важливе, важлива підтримка громадянського суспільства, але політику роблять партії. Інша справа, що у нас партії – це партії еліт, а не громадян. Але тоді не потрібно відмовлятися від партій як таких і переходити в статус «протестувальника». А потрібно зближувати партії і громадян. Створювати дійсно громадські народні партії», – сказав політолог.
«Я думаю, що це протиріччя між Луценком і новими трендами українського партійного життя», – додав він.
Карасьов також вважає, що попри доцільну критичність на адресу опозиції Луценкові не вистачило делікатності у своєму виступі.
«Юрію Віталійовичу не вистачило делікатності, скромності і відчуття, що це процес безпрецедентного партійного будівництва і іноді потрібно бути не стільки політиком термінатором і тараном, скільки лікарем, який керується принципом не нашкодити. В даному випадку він виступав дещо як термінатор. При всіх правильних критичних стрілах не вистачило делікатності і почуття реальності, в якій відбуваються ці процеси», – вважає Карасьов.
Як повідомлялось, 14 червня з’їзд «Фронту Змін» ухвалив рішення про об’єднання з ВО «Батьківщина» шляхом ліквідації та вступу членів «Фронту Змін» до ВО «Батьківщина». Відповідне рішення було ухвалено під час з'їзду партії.
Наступного дня на урочистому з'їзді ВО "Батьківщина" шляхом голосування ухвалила ідеологічний маніфест і резолюцію партії.
Під час з'їзду Юрій Луценко, зокрема, пояснив, чому не вступив у "Батьківщину": "Я впевнений, що найбільший потенціал змін – не в опозиційних партіях, а у формально безпартійному суспільстві, яке перестало чути політиків".