Ідеальний для реакційних проросійських сил час для реваншу на загальнонаціональному рівні – весна 2016 року. Про це в черговому номері журналу "Український тиждень" пише Олесь Олексієнко.
"Розкачати ситуацію для суміщення виборів до парламенту з місцевими уже в жовтні 2015-го їм навряд чи вдасться. Протестний потенціал до цього часу ще не сягне максимуму: ключову роль відіграватиме саме «холодна і голодна зима 2015–2016 років». Тому місцеві перегони стануть швидше пробою сил, адже в українських умовах найбільш репрезентативною соціологією є саме дані реальних виборів. Це, наприклад, не раз засвідчували результати ПР та БЮТ у 2006 році, «Свободи» у 2012-му, «Народного фронту», «Самопомочі» та Опозиційного блоку в 2014-му, дійсний результат яких виявлявся у 1,5–2 рази вищим від найкращих соціологічних прогнозів для них перед голосуванням", – зазначає експерт.
За його словами, аналогічним було й розчарування для «Нашої України» у 2006-му, УДАРу – в 2012-му, «Сильної України» та БПП – у 2014-му.
"Тому педалювати доскровові парламентські вибори доцільніше вже за результатами місцевих перегонів. Під час парламентської кампанії-2014 у підконтрольних Україні районах Луганської та Донецької областей Опозиційний блок, КПУ та «Сильна Україна» (СУ) отримали 57,3–57,5%, у Харківській – 45,2%, Запорізькій – 39,1%, Одеській – 38,4%, Дніпропетровській – 33,4%, Миколаївській – 31,9%, Херсонській – 25,4%. Дані останніх соціологічних опитувань свідчать, що наразі рівень підтримки цієї реваншистської трійки дещо нижчий. Так, на Сході з тих 63%, які визначилися, кого підтримати й мають намір взяти участь у виборах, за неї проголосували б 28,1% (тобто менше ніж половина), зокрема 18,6% – за ОБ. На Донбасі відповідні показники становлять 46%, 19,8% та 10,7%. Проте це за умови, коли все ще надзвичайно велика кількість опитаних на підконтрольному Україні Донбасі, Півдні та Сході все ще не хоче брати участі у волевиявленні (39,3% 31,3% та 20%) або збирається зіпсувати бюлетень (3,1%, 6,5%, 1,9%)", – зазначив Олексієнко.
На його думку, з погляду реваншу на загальнонаціональному рівні наступний рік буде оптимальним ще й тому, що чекати значно довше небезпечно.
"За збереження нинішніх тенденцій та відсутності екстраординарних потрясінь 2016 рік стане «дном», нижньою точкою падіння реального рівня життя і, головне, його оцінки більшістю громадян. До кінця 2016-го – початку 2017-го очікується проходження періоду вирівнювання до ринкових тарифів на основні комунальні послуги, економічне зростання (принаймні нетривале «відновлювальне» за рахунок низької бази порівняння), пожвавлення економічної активності та зростання зайнятості. Відбудеться для когось більш, для когось менш успішна адаптація до нових реалій життя, відтак формуватимуться оптимістичніші настрої за принципом «найгірше вже позаду». У цих умовах дедалі більшу частку виборців цікавитиме вже риторика не так реакційних політсил, що спекулюватимуть на труднощах, пов’язаних із затягуванням пасків, і підживлюватимуть ностальгію за минулим, як тих, котрі пропонуватимуть альтернативні, привабливіші стратегії розвитку, приправлені соціальним популізмом", – пише експерт.
Детальніше читайте у матеріалі "Небезпечна весна" в черговому номері журналу "Український тиждень"