«Існує мало сумнівів у тому, що Янукович хотів би бути схожим на Путіна і намагається створити більш-менш схожу систему, але є ряд відмінностей. По-перше, це те, що Україна не має енергетичних ресурсів, і Януковичу тому не вистачає грошей, щоб асимілювати еліту та громадськість так широко як це вдалось Путіну», – зазначив
Крім того, на думку експерта, Янукович та Путін у своїх системах «грають» дещо по-різному.
«Путін в російській системі грає роль кінцевого арбітра між різними групами. Він є модератором, а не гравцем в чварах між елітами. Він є нейтральним. Під час його президентства його найближчі друзі придбали величезні активи та були допущені до переділу власності. Але Путін переважно намагається залишатися над сутичками, розуміючи, що це важливий ресурс влади для нього. Так він робить себе необхідним для кількох груп інтересів російської еліти. Тому еліта так цінує його, бо в нього є сила і вміння підтримувати певний рівень балансу між конкуруючими угрупуваннями», – пише Попеску.
Втім, на його думку, «Янукович є менше модератором і більше гравцем, ніж Путін». «Прикладом може служити раптова поява сина Януковича Олександра у списку найбагатших українців. Таким чином Янукович не тільки знищує опозицію, а й проштовхує своїх союзників шляхом створення своєї особистої політичної та фінансової влади та сприяння людям, які зобов’язані своїм зростанням йому особисто. В певному сенсі це може його зміцнити, але може також і послабити, якщо він вирішить стати ще більшим гравцем та потенційним конкурентом у власній мережі прихильників, а не арбітром як Путін», – вважає експерт.