Оглядач відзначає, що до саміту у Вільнюсі в листопаді, на якому заплановано підписання Угоди про асоціацію, від Кремля цілком можна чекати якихось несподіваних ходів. Як це вже траплялося в історії Росії, коли певні події у внутрішній чи зовнішній політиці загрожували її стабільності.
«Наприклад, може спалахнути скандал, подібний до ситуації з начебто продажем Україною систем протиповітряної оборони «Кольчуга» Іракові, яка зіпсувала відносини Кучми із Заходом на старті путінської політичної кар’єри й на початку реалізації реінтеграційних проектів на пострадянських теренах. Або, скажімо, виллється нова хвиля компромату на українську владу, але масштабніша за інформаційною підтримкою та викриттям і з акцентом на політикум Заходу (мета – остаточно переконати ЄС у злочинності режиму Януковича, а відтак змусити європейських лідерів не підписувати Угоди про асоціацію)», – йдеться у статті.
Проекти на кшталт «Украинского выбора» чи медіа-холдинги, заточені під «темники» від Кремля, вочевидь, створені на перспективу, зокрема під президентські вибори 2015 року. Їхнє завдання, ймовірно, полягає в роботі над розширенням в Україні проросійського електорату, насамперед за рахунок колишніх прихильників Партії регіонів і Януковича.
«Показово, що українсько-російські медіа в країні зараз активно нагнітають ситуацію, фактично подаючи інформацію суто в негативному контексті: чи це стосується рішень і дій нинішньої влади, а чи суспільних процесів, трендів, подій. Не виключено, що Путін розраховує скористатися з потенційного вакууму влади в низці регіонів Південного Сходу країни, тотально контрольованих нині проросійськими регіоналами, який цілком може виникнути в разі спроб усунути Януковича від влади під час масових акцій протесту, наприклад у випадку фальсифікації виборів за зразком 2004 року. Чи у випадку його програшу в 2015 році на президентських виборах комусь із проєвропейських лідерів сучасної опозиції», – йдеться у статті.
Оглядач відзначає, що небезпека остаточно втратити вплив на Україну 2008-го, коли її керівництво звернулося до НАТО із проханням про надання ПДЧ, для Москви була вкрай значною. І загрози повторення ситуації після виборів 2015 року в Кремлі, вочевидь, прораховують.
Детальніше читайте у статті «У цейтноті» у № 31 «Українського тижня».