Експерт: До 200-річчя Шевченка оцифрують його рукописи, картини та улюблені пісні

Акценти
28 Червня 2013, 15:31

«Шевченко існує поза контекстом свого часу, його постать перебуває у полоні багатьох міфів. Ми не знаємо, що він читав, коли писав «Гайдамаків», яку періодику полюбляв, які музичні композиції слухав», – наголошує Стус.  

За його словами, одним із завдань, який музей ставить перед собою, – відтворити контекст комплексних документів, аби читачі мали доступ до об’єктивної інформації про Кобзаря.

«У музеї зібрана бібліотека, яка налічує кількасот книжок про Шевченка, але навіть більшість шевченкознавців, дослідників, аспірантів не уявлять, що це таке, не кажучи про звичайних читачів. Цю книгозбірню потрібно оцифровувати й популяризувати, щоб люди розуміли культурний, історичний та політичний контексти, у яких проживав поет. Викладення культурних надбань в інтернет – це неминучий процес, без якого ми не можемо вважати себе культурною, модерною, сучасною нацією», – вважає директор музею.

Наразі, як стверджує Стус, оцифровано приблизно 1% унікальних архівних документів музею, серед яких метрична книга з записом про народження майбутнього поета, видання Шевченкових книг із його ж автографами, листування держслужбовців у період його заслання, постові відомості про вартову службу в Новопетровському укріпленні в 1852 році тощо.

На реалізацію  початку проекту пішло приблизно один місяць.

«Зараз найпріорітетнішим є оцифрування всіх творів Шевченка,  а також його рукописної спадщини. Пізніше віртуальний архів письменника повинен поповнитись його графікою, картинами, особистими документи. Також хочемо викласти у загальний доступ книжки, які були у домашній бібліотеці Шевченка, які читав сам поет, з його помітками, адже це також невідомо. Громадськість не знайома із записами улюблених мелодій Шевченка, із записами привітань на його адресу», – коментує Стус.

За його словами, для сканування  раритетів використовуються спеціальні сканери, які забезпечують збереження документів.

Водночас Стус наголошує, що невідомо, скільки точно вдасться оцифрувати контенту, адже «це дуже дороге задоволення».

«Щороку у США на оцифрування контенту виділяють кілька мільярдів доларів, у Росії – 50-80 мільйонів доларів, в Україні йдеться про десятки тисяч гривень. Щоб оцифрувати увесь архів музею, потрібно витратити на це кілька мільйонів гривень», – стверджує експерт.

За його словами, наразі ведуться переговори з можливими спонсорами проекту. 

Як повідомлялось, в Україні 2014 рік оголошено  Роком Тараса Шевченка

93