Представниця Національного банку України Олена Щербакова на Українському інвестиційному саміті у Лондоні наголосила на тому, що Київ у жодному разі не думає про те, що борги можна не повертати. На запитання Тижня, де уряд може взяти потрібні мільярди, пані Щербакова простої відповіді не мала, але говорила про вихід на зовнішні ринки та часткове «переведення зовнішньої заборгованості у внутрішню».
Міністр фінансів Юрій Колобов також підтвердив важливість цього способу вирішення проблеми, розповівши про випуск внутрішніх облігацій, індексованих відповідно до курсу долара.
Економіст ЄБРР Олександр Пивоварський погоджується, що це один зі способів для українського уряду протягнути важке літо і пережити виборчу кампанію. Але цілковито проблему браку грошей це не вирішує. Натомість політика жорсткої прив’язки гривні до долара хоч і заспокоює населення, проте позбавляє українську валюту гнучкості порівняно з, приміром, турецькою лірою та російським рублем. Експерт зазначає, що за несприятливих обставин долар може стати для вітчизняної фінансової системи тягарем, схожим на тягар міцного євро для слабкої економіки Греції.
Більш довготерміновим розв’язанням проблеми обслуговування українського зовнішнього боргу на тлі зменшення надходжень до бюджету була би нова позика МВФ. Але представник Фонду Макс Альє не подав у Лондоні жодних ознак послаблення вимог, оголошених Україні: «Ми готові допомагати, але очікуємо виконання наших умов».
Головний економіст банку Credit Suisse, фахівець із пострадянських економік Сергій Волобоєв переконаний, що без домовленостей із МВФ або Росією Україні цього року загрожує втрата $9 млрд валютних резервів.
Більше про це читайте у статті «Капітальна посуха» у № 17-18 Тижня.
Читайте також: Чому Україна бідніша за Малайзію