«Ми живемо у постійному скандалі – у нас і так перевиробництво скандальної інформації, дезінформації, маніпуляції інформацією. Життя в постійному інформаційному скандалі, психозі і неврозі – це все, з одного боку, уже сформувало імунітет на дійсно серйозні, реальні ситуації, які виникають, наприклад, у зв’язку із хакерськими атаками на урядові сайти», – вважає Карасьов.
За його словами, на тлі постійного скандалу ще один скандал "втрачає усі ознаки суперскандальності".
«Для того, щоб це прозвучало, як суперскандал, потрібно дійсно суперскандальна ситуація. І це досить складно, адже чим українців можна ще здивувати? Вбивство Гонгадзе уже було, постійна інформаційна війна між Україною і Росією також, справою Тимошенко нікого не здивуєш», – зазначає експерт.
На його думку, українці вже не відрізняють резонансні події, факти, ситуації і проблеми і клюють на вдавану резонансність.
«Тим часом у нормальних країнах, які вже опинилися в постісторії, де життя є рутинним і нудним, там дійсно такі хакерські атаки й кіберзлочинність, набирає серйозного політичного резонансу. Західний світ пішов далі, вони вже живуть іншими стратегіями, тактиками, іншим розумінням загроз і викликів», – заявляє Карасьов.
За його словами, невипадково для США основний виклик – це кіберзлочинність.
«Після історії із Сноуденом постає питання, як далі контролювати інформаційні мережі для того, щоб убезпечити себе від інформаційного тероризму. Для постіндустріальних країн кіберзлочинність – це питання №1, навколо цього розгортаються основні політичні, підприємницькі, бізнесові стратегії, навколо цього формуються засади національної безпеки», – заявляє Карасьов.
На його переконання, ми – країна не просто індустріальна, а деіндустріальна.
«Для нас це виглядає як щось далеке, незагрозливе, як диковинка. Тому й відношення до цього відповідне – як до несерйозних забав. І нерозуміння того, що у цьому криється у світі один із основних джерел і напрямків політичної, інформаційної і глобальної активності», – наголошує політолог.
За його словами, хоча в Україні багато комп’ютерів, планшетів, телефонів, але немає розуміння сучасного інформаційного контексту розвитку державності.
«У нас десять років створюється електронний уряд. У нас увесь документообіг перебуває на папері, а не в бітах, не в мегабайтах. Які можуть бути загрози для Кабміну, якщо якась група Anonymous зламає пошту? Вони там побачать офіційну картинку, яка з реальністю має мало спільного. Якби у нас була проведена електронізація, електронний документообіг, тоді б хакерська атака нанесла шкоду національним інтересам. Тож, свого Сноудена у нас поки що не буде», – підсумовує Карасьов.
Як повідомлялось, хакери групи Anonymous заявили про злам одного з серверів української митниці customs.gov.ua. Йшлося про сервер, що підтримує роботу одеської митниці щодо перевалки вантажів у регіоні Дунаю та Чорного моря.
28 жовтня хакери з групи Anonymous заявили, що отримали доступ до листів на домені українського МЗС mfa.gov.ua, зламавши українського провайдера EuroTraceTelcom.
Хакери написали, що багато листів стосуються голови Нафтогазу України Бакуліна та його стосунків з ФСБ, про українських міністрів, парламент, стосунки з ОАЕ та азербайджанськими нафтовими групами, пересилками військових вантажів та багато чого іншого.
Нагадаємо, хакери ламають сайти органів влади, щоб помститися та позбиткуватися з чиновників