У реальному західному світі розуміння української ситуації не дуже глибоке, а подекуди й зовсім поверхневе, а сама Україна докладає замало зусиль, щоб пояснювати себе, створювати потенційні мережі своїх друзів у Балтії, Польщі та інших країнах, поширюючи свій голос у західних столицях. Про це в інтерв’ю «Тижню» розповів колишній прем’єр Литви, а нині депутат Сейму Андрюс Кубілюс.
За його словами, пояснення своєї позиції на Заході мало б бути дуже важливим завданням для українських політиків — завданням, яке орієнтується на довгострокову перспективу.
«У 1990-х політичної уваги Заходу до нас, звісно, було більше. Але ми до того ж старалися вибудувати всілякі можливі мережі — не лише з політиків на пенсії, а й із нинішніх. У нас була дуже ефективна співпраця зі скандинавами, британцями й американцями. І це посилювало наш меседж до західної спільноти», – розповів Кубілюс про досвід Литви.
Інший крок, зазначає політик, це будувати фронт солідарності з країнами, що мають подібні цілі.
«Ми свого часу створили Вільнюську десятку із держав, які хотіли приєднатися до НАТО після першої хвилі розширення. Нам дуже допомогла Польща. Її тодішній президент Квасневський сказав після вступу до НАТО, що «поставить ногу в двері Альянсу», аби вони залишилися відчиненими для Литви, країн Балтії. То була стратегічна мета Польщі, її дуже потужної діаспори у США. Такі мережі й намагання донести свій меседж не лише через формальні міністерські зустрічі, а через будь-які канали, вкрай важливі. Сюди ж таки можна зараховувати ваших культурних авторитетів, які можуть бути активними у великих європейських столицях і показувати, що Україна має дуже потужну європейську культуру. Необхідно доносити такий чіткий меседж. Поки що він не дуже присутній у столицях ЄС», – пояснив Кубілюс.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».