На сьогоднішній день ліберальна Європа стоїть перед серйозним викликом: слід задовольнити прагнення виборців до безпеки, заодно відновивши довіру громадськості до держави, та водночас не пожертвувати справді важливими цінностями. Для цього потрібно визначитись із пріоритетами. Про це в черговому номері «Тижня» пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.
«Якщо ми хочемо, щоб у межах Шенгенської зони залишався безвізовий режим, то доведеться запровадити суворіший контроль на зовнішніх кордонах, вести активнішу політику поза цією спільнотою, а також діяти значно ефективніше в політичному плані всередині неї. Нам необхідно подбати про створення інструментів стримування для тих, хто збирається зловживати системою надання притулку, на основі ретельних біометричних перевірок. Потрібен шенгенський аналог ФБР, який вів би міжнародні розслідування й мав доступ до баз даних усіх країн-членів», – йдеться в матеріалі.
За словами Лукаса, на доступ до таких баз даних мають давати повноваження судді (а їх, своєю чергою, потрібно захищати від політичного тиску: особливу увагу на це варто звернути Польщі). Крім того, бази даних мають використовуватися здебільшого щоб сприяти розслідуванням: скажімо, для відстеження осіб, із якими спілкувався підозрюваний. Невинні зв’язки (як-от часті дзвінки до піцерії або служби таксі) до уваги не беруться; решта має відстежуватися в ході слідчих дій.
«Усе це видається не таким і проблемним, якщо судити за британськими (або французькими) стандартами. Але для країн на кшталт Німеччини це шок. Утім, якщо зволікати й дочекатися ще більшого обурення громадськості, альтернативні варіанти будуть гіршими», – зазначив британський журналіст.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»