Президент Росії Владімір Путін задерикуватий, але не божевільний. Він може бряжчати «ядерною шаблею», але реальна конфронтація із Заходом означає для нього неминучу поразку. Про це в черговому номері «Тижня» пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.
«Можна ще повірити в його погрози країнам Балтії (бо в моделюванні бойових дій, яке проводить Пентагон, росіяни завжди опиняються на балтійському узбережжі раніше за сили натовських союзників у Естонії, Латвії та Литві). Але тут треба дивитися на ширший контекст. Поки Захід реагуватиме на географічно обмежені провокації масштабніше, Путін буде безсилим. Він може лише залякувати нас лише тоді, коли створює конфлікт на своїх умовах, зводячи його до питання: «Чи ризикнете ви почати третю світову для захисту Естонії?», — пояснює він.
- Читайте також: Едвард Лукас: Заради перемоги Європа має усвідомити, що відтепер життя стане менш комфортним
Вочевидь, за словами Лукаса, для більшості країн Заходу відповідь однозначна: «Ні». Але це відповідь на хибне запитання. Натомість треба встановлювати власні межі конфлікту
«Наша зброя проти путінського режиму не має нічого спільного зі збагаченим ураном і ракетами. Натомість ідеться лише про ахіллесову п’яту Росії — залежність від західних фінансових ринків та систем. Путінський режим щороку краде у свого народу десятки мільярдів доларів і не наважується зберігати «брудні» статки в ненадійних вітчизняних інституціях. Багатії воліють вкладати гроші в потужні фінансові активи Заходу. Відплив капіталу з Росії сягає $100 млрд за рік», — зазначає він.
Таким чином, за словами Лукаса, у руках Заходу найкращий інструмент (якщо він готовий ним скористатися) проти військових залякувань РФ.
«Ми можемо заморозити, ба навіть конфіскувати кремлівські активи на Заході. Можемо піддати сумніву, а якщо треба, то й притягнути до відповідальності банкірів, юристів та бухгалтерів, які перекачують «нечисті» гроші через Відень, Кіпр, Лондон і Дубаї. Можемо ініціювати розслідування сумнівної діяльності росіян, що визначають ціни енергоресурсів на світових ринках», – пояснює він.
Водночас оглядач зазначає, що це не означає, що Заходу слід нехтувати військовими контрзаходами. Зокрема, необхідно збільшити військову присутність у Польщі й країнах Балтії, а також подбати про тіснішу інтеграцію Швеції та Фінляндії, що не є членами НАТО.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».