На виборах у Франції Кремлеві не вдалося проштовхнути кандидата, на якого він ставив, — пропутінськи налаштованого Франсуа Фійона. Зате вийшло досягти іншої, масштабнішої мети — підірвати легітимність і стабільність політичної системи, а ще змінити стратегічний розрахунок у ній. Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст Едвард Лукас.
«Чи не найбільше в першому турі французьких виборів вразило те, що понад 60% електорату проголосувало за так чи інакше прокремлівських кандидатів: Фійона, Ле Пен і крайньо лівого Жана-Люка Меланшона. Тільки 30% підтримали Еманнуеля Макрона та соціаліста Бенуа Амона. Це чітко засвідчує вплив Кремля у країні, яка була однією із засновниць НАТО і є однією з двох ядерних держав Європи», — йдеться в матеріалі.
За словами Лукаса, після несподіваної перемоги на президентських виборах у США і майже успіхів у Франції Кремль націлиться на німецькі вибори, що відбудуться восени. Елемент несподіванки Росія, може, і втратила, але якоїсь відчутної політичної ціни за втручання у вибори в західних країнах не заплатила.
«Хотілося б вірити, що обурення нахабними каверзами Росії на виборах, особливо на тлі перемоги Макрона, зумовить перезавантаження французької, а разом із нею і західної політики. Ідеальна нагода для цього — участь Франції в посиленні передової присутності НАТО у країнах Балтії», — пише журналіст.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»