Справжньої шкоди президентство Дональда Трампа може завдати на міжнародному рівні, тобто державам, які залежать від міцних зв’язків зі Сполучених Штатів у сфері оборони та розвідки. Експерти з розвідки побоюються, що у 2017-му президент Росії Владімір Путін запропонує Трампові якусь «Велику угоду». Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.
За його словами, умови такої угоди можуть бути простими: Захід скасовує санкції, припиняє клювати путінський режим із приводу прав людини, погоджується з тим, що для Кремля Східна Європа — сфера військового та політичного впливу, і трактує Росію як серйозного глобального гравця. Натомість Путін може запропонувати співпрацю в боротьбі з тероризмом, постійною загрозою нападів ісламістів у всьому світі, а також посередництво у досягненні миру в Сирії (а це кінець потоку біженців до Європи) і спад військового напруження довкола західних кордонів Росії.
- Читайте також: Едвард Лукас: Адміністрація Трампа навряд чи складатиметься виключно з відданих трампістів
«Путін може пообіцяти, поза сумнівом, неймовірно щиро, майбутнє, сповнене миру й дружби. А олігарх, який звик укладати угоди, який на той час ще обживатиметься в Овальному кабінеті, ухопиться за «Велику угоду» як за зразок мудрої міжнародної державницької позиції. Він хвалитиметься, що заощадив мільярди доларів, домігшись виведення американських військ із Європи», — пояснює Лукас.
Насправді ж, пише журналіст, така угода була б не менш ганебною за Ялтинську конференцію 1945-го, на якій Сталін перехитрував Велику Британію й Америку, прирікши жителів Східної Європи на злидні та неволю в складі Радянської імперії.
«А ще така домовленість нагадувала б Мюнхенську 1938 року, за допомогою якої британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен намагався вгамувати Гітлера, дозволивши розчленувати нашого союзника Чехословаччину. Хай там як, а «Велика угода» стала б цинічним і вражаюче небезпечним пактом. Тоді такі країни, як Естонія, радше боролися б, як Україна, ніж погодилися б здатися Кремлю…», — наголошує він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»