Некомпетентність, нетерпимість і неспроможність — три чинники, що призвели до краху Радянського Союзу й досі наявні в Росії. COVID-19 випробував російську державу й виявив її прогалини. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).
«Понищені корупцією державні системи охорони здоров’я, де ніхто не хоче сповіщати босу погані новини, не придатні для швидкого реагування на масове зараження. Кількість хворих і померлих стрімко зростає, вірус поширюється з Москви в регіони. Тамтешні політики звинувачують центр і вживають своїх заходів проти пандемії. Давно сформовану антипатію громадськості до Москви — жадібної, бюрократичної та владної — підживлює тепер страх перед вірусом. Малий і середній бізнес марніє та обурюється на нехтування влади», — зауважує він.
Водночас Лукас зазначає, що це не означає, що путінський режим приречений. Радянський Союз був банкрутом, чого не скажеш про Росію. У її скарбниці $600 млн, а з кишень олігархів і великого бізнесу можна витиснути ще більше, та й Росія може навіть узяти позику за кордоном. Також нині Кремль значно стійкіший політично, ніж за Ґорбачова, коли комуністичних лідерів збивало з пантелику незалежне мислення й діяльність.
За його словами, наразі раціонально було б дозволити регіональним лідерам РФ узяти на себе відповідальність за боротьбу з пандемією, а російську державну політику зробити якомога непомітнішою. Такий підхід міг би спрацювати. А як не спрацює, то російський лідер опиниться перед лицем серйозних ризиків: розлючений народ, що боїться епідемії більше, ніж Кремля.
«Запізно давати раду з некомпетентністю. Неможливо нейтралізувати нетерплячість. Тож майбутнє Путіна залежить від того, чи вдасться позбутися відчуття неспроможності. Це клопіт Путіна», — наголошує Лукас.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»