Будь-яка російська провокація, навіть обмежена, будь-який суперечливий крок можуть спричинити розкол у НАТО та неналежне реагування, що завдасть серйозного удару по його єдності. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).
За його словами, розгляд такого сценарію засвідчує, наскільки різні інтереси Польщі (та її союзників на російському кордоні) й решти членів Альянсу. Для влади у Варшаві, Таллінні, Ризі та Вільнюсі слабке реагування є небезпечнішим, ніж потужна протидія. В інших європейських столицях (та й у Вашингтоні) мислять інакше. Реагувати на російську провокацію в односторонньому порядку для Польщі ризиковано, та й такими діями вона ще більше підкреслить брак дипломатичної підтримки.
- Читайте також: Едвард Лукас: Політика стримування НАТО вже застаріла
Лукас зауважив, що Альянсу треба над цим попрацювати. Але навряд чи варто сподіватися на швидкі зміни. Проміжним варіантом може бути коаліція країн, що мають великий потенціал і готові швидко реагувати.
«Швеція та Фінляндія хоч і не є членами НАТО, проте більше зацікавлені в колективній обороні проти Росії, ніж такі віддалені країни, як Португалія чи Італія. Держави, що найбільше переймаються російською загрозою, могли б домовитися про швидке реагування на вибрики Росії, чинити потужний дипломатичний тиск та в інший спосіб впливати на Кремль. Головне — показати, що цілеспрямовані атаки для реалізації тактики «поділяй і володарюй» є неприйнятними», — пише експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»