WikiLeaks справді оприлюднила шокуючі подробиці про порушення, та більшість одкровень стосувалася незначних (і легітимних) випадків лицемірства, а не порушень. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).
«Що більше я дізнаюся про Ассанжа, то менше мені подобається і він, і його організація. WikiLeaks справді оприлюднила шокуючі подробиці про порушення. Та більшість одкровень стосувалася незначних (і легітимних) випадків лицемірства, а не порушень. Наприклад, витік інформації про дипломатичні канали США засвідчив, що американські дипломати в приватних колах є похвально прозорливими й експресивними, хоч зовні видаються надто м’якими», – пише він.
Лукас зауважує, що інформаторство не може бути справою, доступною кожному. Інформація, яку людина пообіцяла тримати в таємниці, має охоронятися етичними нормами. Спершу треба випробувати всі інші способи й пересвідчитися, що не постраждають невинні люди, а тоді вже вдаватися до витоку інформації. Ассанж порушив ці правила.
Крім того, йдеться в колонці, WikiLeaks надзвичайно вибіркова. Усі її сенсаційні оприлюднення зганьбили західні, передусім американські, компанії, чиновників та інституції. За одним сумнівним винятком, WikiLeaks ніколи не оприлюднювала нічого з російських джерел, та й жодної по-справжньому згубної інформації для китайського, саудівського, іранського або інших режимів, де зловживають владою.
«Великою надією правопорушників є те, що історія їх реабілітує. Мій колишній паспорт із литовською візою 0001 тепер у музеї Вільнюса. Ассанж і його прихильники сподіватимуться, що викриті ними справжні порушення переважатимуть над нарцисизмом та нігілізмом, якими вони керуються у своїх діях. Як на мене, не варто на це розраховувати», – наголосив він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»