Боріс Джонсон прийшов до влади як грім серед ясного неба. Новий прем’єр-міністр Великої Британії, не гаючи часу, утвердив свій авторитет в уряді. Заступивши на посаду, він наступного ж дня звільнив більшість міністрів Терези Мей, зокрема зовнішніх справ і фінансів. Замінив їх правими, відданими Brexit, щоб жорсткі ідеологи розгромили консервативних бунтівників, що опираються виходу з ЄС. Джонсон пообіцяв, що до 31 жовтня Велика Британія полишить Європейський Союз за принципом «перемога або смерть».
Багатьом людям, зокрема розлюченим і роздратованим лідерам ЄС, здається, що йдеться радше про «смерть», ніж про «перемогу». Лідери ЄС не погоджуються поновити переговори чи викреслити особливі умови про ірландський кордон — питання, що гальмує угоду. У верхівці Євросоюзу Джонсона вважають відірваним від реальності, конфронтаційним і несерйозним політиком та побоюються, що тепер Велика Британія вилетить із ЄС без угоди про торгівлю, кордони й регуляції, не сплативши обіцяні £39 млрд за «розлучення».
Новий уряд Джонсона розпочав термінові приготування до запланованого на осінь жорсткого розриву. Понад £1 млрд пообіцяли фермерам, які не зможуть продавати свою продукцію за кордон. Промисловцям виділять величезні суми для створення запасу критично важливих запчастин. Із Європи завозиться аварійний запас медикаментів на випадок дефіциту. Поблизу британських портів влаштовують нові просторі автопарковки, щоб умістити всі вантажівки, що застрягнуть для розмитнення. У країні замалим не запроваджують воєнний стан.
Читайте також: Боріс Джонсон: людина-заголовок
Утім, наростає опозиція проти такого апокаліптичного сценарію. Консерватори, що протестують проти Brexit без угоди, націлені блокувати це рішення в парламенті. Вони обіцяють приєднатися до опозиційних лейбористів та інших партій і проголосувати проти виходу з ЄС без офіційної угоди з Брюсселем. Погроза реальна, адже перевага більшості Консервативної партії становить лише один голос. Минулого тижня консерватори програли довибори опозиційній Ліберал-демократичній партії, що перехопила раніше надійне місце консерваторів у Вельсі. Щонайменше 20 консерваторів готові кинути Джонсону виклик. Якщо хоча б двоє проголосують проти Brexit без угоди, плани нового прем’єра проваляться.
Однак Джонсон є бійцем за своїм духом, і він пропонує заходи, що моментально призведуть до конституційної кризи. За словами його помічників, він може відмовитися йти у відставку, якщо зазнає поразки в парламенті. Тоді королева буде змушена втрутитися і звільнити його, а такий крок скомпрометує 93-річну правительку. Помічники теж припускають, що Джонсон може взагалі розпустити парламент або відправити всіх парламентаріїв у тривалу відпустку. Це також завдасть серйозного удару британській демократії. Як зазначають критики, востаннє таке трапилося 1629-го, коли король Карл I розпустив парламент і правив самотужки. Це призвело до трирічної громадянської війни, яку монарх зрештою програв. Карлові відтяли голову, а монархію скасували. Навряд чи Боріс Джонсон ризикне повторити той досвід.
З огляду на незначну перевагу більшості, ймовірно, уряду доведеться оголосити нові загальні вибори, що можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Двопартійна система британської політики порушена. Правляча Консервативна партія стала вельми непопулярною і може втратити багато місць у парламенті. Проте опозиція на чолі з лівим марксистом Джеремі Корбіном, який нині в похилому віці, ще менш популярна, та й потерпає від глибокого розколу через звинувачення партійних лідерів в інституційному антисемітизмі. Лейбористська партія посіла четверте місце на вельських довиборах, що для неї є катастрофічним результатом. Натомість вибори прислужаться двом маленьким силам: центристській Ліберал-демократичній, що налаштована проти Brexit, та праворадикальній партії Brexit, яка завойовує підтримку, наполягаючи на дедлайні 31 жовтня, коли країна мусить полишити ЄС. Коаліція між цими силами була б недієздатною.
Читайте також: Die Welt: Дорогі обіцянки Боріса Джонсона
Боріс Джонсон запевняє, що не планує термінових виборів. Та його дії засвідчують протилежне. Він улаштував тур країною, намагаючись заручитися підтримкою та проповідуючи оптимізм і рішучість. Джонсон уже побував у Шотландії, Вельсі й віддалених великих містах та пообіцяв чималі суми, що допоможуть упоратися з наслідками суворої економії. Він також зобов’язався виділити аж £1,8 млрд на охорону здоров’я, призначити додатково 20 тис. поліцейських для боротьби зі злочинцями, що вчиняють ножові напади, забезпечити місцевим радам гроші на житло й термінову допомогу, щоб поліпшити соціальні служби, які занепадають. Наразі невідомо, звідки візьмуться всі ці кошти. Про нові податки не оголошувалося. На думку критиків, це або доведе країну до банкрутства, або змусить її брати великі кредити й поставить хрест на багаторічному режимі економії, покликаному зменшити державний борг.
Окрім того, жорстка позиція Джонсона щодо Brexit особливо розлютила шотландців, які 2016 року здебільшого проголосували за те, щоб лишитися в ЄС. Шотландські націоналісти, що нині при владі в Единбурзі, готуються до другого референдуму щодо незалежності Шотландії. Згідно з опитуваннями цього разу результат у них може бути кращим, якщо уряд Великої Британії змусить Шотландію разом з Англією вийти з ЄС без угоди.
У разі проголошення незалежності Шотландії й розпаду Об’єднаного Королівства Джонсон матиме справу з безпрецедентним викликом цілісності й економічної життєздатності Великої Британії. Він сподівається скористатися добрими відносинами з Адміністрацією Трампа, заручившись підтримкою Вашингтона у справі Brexit і підписавши нову торгову угоду зі Сполученими Штатами, яка компенсує припинення експорту британських товарів до ЄС. Велика Британія приєдналася до військово-морської місії США в Перській затоці, щоб захистити нафтові танкери, яким загрожував напад Ірану. Новий прем’єр-міністр також завзято підтримував американців у торговій сварці з Китаєм. Проте високопоставлені особи у Вашингтоні заявили, що Джонсон тішить себе ілюзіями, коли гадає, що доможеться вигідної торгової угоди зі США. У переговорах Америка завжди обстоює власні інтереси й користується переговірною перевагою над Великою Британією, що зосталася самотньою без підтримки партнерів із ЄС.
Читайте також: Джонсон назвав строки виходу Британії з ЄС
Енергійність, ентузіазм і рішучість можуть допомогти Джонсону протистояти політичним викликам. Він також визнав, що уряд мусить почати термінову програму соціальної реформи. За три роки урядування Терези Мей, зайнятої Brexit, нехтувалося багато питань, зокрема що стосувалися житла, транспорту, інфраструктури, соціального забезпечення й оборони. Нині громадськість обурюється частими ножовими нападами, браком житла та занепадом Національної служби охорони здоров’я (NHS). Новий прем’єр-міністр пообіцяв негайно взятися за ці внутрішні проблеми. Та небезпека в тому, що він оточив себе праворадикальними популістськими політиками, які ідеологічно налаштовані проти державної допомоги соціальних програм. Ліберали в партії Джонсона недолюблюють його та недовіряють. Вони переймаються правим ухилом консерваторів, що поглиблює в країні соціальний розкол. Відкриті суперечки між лібералами й прибічниками Brexit у партії дедалі більше загострюються, і вона може розпастися через цю проблему. У такому разі їй, певно, ціле покоління не бачити влади.
Британцям здебільшого набридли суперечки навколо Brexit. Вони сердиті, бо гадають, що їхня країна стала слабкою, втратила вплив і потерпає від дошкульних суспільних проблем: зростання злочинності, наркотики, банди, бідні школи й такі лиха у сфері охорони здоров’я, як ожиріння. Молоде покоління вважає владу далекою від народу та закидає їй недостатні старання в боротьбі зі зміною клімату. Щотижня відбуваються протести. Загальний настрій у країні — розчарування політикою. Джонсонові доведеться кинути всю енергію й розум на те, щоб спрямувати Велику Британію в належному напрямку та знайти прийнятне рішення проблеми Brexit.