Це ваш перший приїзд до України?
— Я був тут 40 років тому, ще студентом, у радянські часи. Але для мене цей візит немов приїзд додому, бо мої дідусь і бабуся народилися й виросли в невеличкому селі Махнівка на Вінниччині. Тож маю тут коріння. Я виріс у США, переїхав до Ізраїлю в дорослому віці, відтоді живу там. Сьогодні керую однією з найбільших інвестиційних платформ в Ізраїлі. У нашому портфелі близько 200 стартапів із загальною капіталізацією $1,3 млрд. Ми управляємо портфелем у демократичний спосіб, дозволяючи корпораціям, сім’ям та індивідуальним інвесторам з усього світу об’єднуватися, щоб підтримувати стартапи в Ізраїлі та за його межами.
Чим Україна привернула вашу увагу?
— В Україні я шукаю інвестиційні угоди, інвесторів, партнерів і просто насолоджуюся перебуванням тут. Це справді захопливо, бо вона дуже динамічна країна. У вас з’явився новий уряд, який намагається привернути увагу всього світу. Чимало його дій спрямовані на те, щоб піднятися над рівнем шуму. Тому нині багато хто звертає увагу на Україну. На мою думку, це дуже вдалий момент для вас. Інвестиції венчурного капіталу зростають, станом на тепер уже є українські компанії значного розміру, наприклад Grammarly чи GitLab, і їх буде більше. Переконаний, що зараз хороший момент для входження в Україну. Я трішки відчуваю себе першопрохідцем, але це добре.
Читайте також: Володимир Лавренчук: «Досягнута макроекономічна стабільність — хороший фундамент для зростання»
Як ви оцінюєте розмір української екосистеми стартапів?
— Торік в Україні в стартапи було інвестовано $300 млн. Це багато, високий показник співвідношення до ВВП. Наприклад, ВВП Австралії становить $1,3 трлн, у 13 разів більше, ніж в Україні, але обсяг інвестицій у венчурний капітал тільки втричі перевищує український. Тобто в розрахунку на долар ВВП Україна інвестує в стартапи більше, ніж Австралія. Але якщо порівнювати з Ізраїлем, який називають стартап-нацією, то цього року в ізраїльські стартапи буде інвестовано $8 млрд. Це величезна сума, яка виводить країну на перше місце у світі за інвестиціями в стартапи на особу населення. Наша країна дуже багато інвестує в нові бізнеси. Вважаю, що це дивовижні показники.
Якщо ви шукаєте в Україні інвестиційні можливості, то, ймовірно, у вас є досвід успішної співпраці з українцями?
— Сьогодні десятки тисяч українських програмістів працюють на ізраїльські компанії. Україна забезпечує багатьма класними фахівцями, які роблять велику роботу та добре заробляють. Це стає дуже важливо для Ізраїлю, бо хайтек є серцем нашої економіки. А в перспективі ця галузь може стати серцем і української економіки. Я думаю, що з неї починається майбутнє. Нюанс у тому, щоб ідентифікувати цей потенціал, подивитися на 5, 10, 20 років уперед. Переконаний, що за цей час Україна набуде значно більшої ваги в такому бізнесі, якщо уряд ухвалюватиме правильні рішення й інвестори робитимуть правильні речі, створюватимуть потрібну інфраструктуру. Подивіться на цей чудовий і неймовірний UNIT.City, він вражає. Я почуваюся тут комфортно й приємно. Гадаю, між Ізраїлем та Україною особливі відносини. І це чудово.
Читайте також: Руйнувати чи не руйнувати? Післясмак реформи банківської системи
На конференції згадувалося про ізраїльську систему державної підтримки хайтеку. Можливо, ви розповісте про неї детальніше?
— Державна підтримка в Ізраїлі мала велике значення на початку, коли було небагато капіталу. Але нині найважливіший стимул для галузі — низькі податки. Також важливо зробити так, щоб створення бізнесу було легким. У деяких країнах на заснування компаній ідуть місяці через бюрократію. А в Ізраїлі для цього потрібен лише один день. Нарешті, важлива наявність хорошої системи судоустрою, щоб якщо хтось вас обмане, то ви могли подати на нього до суду й повернути свої гроші. Усе інше — це корупція. А корупція не товариш хайтек-бізнесу. Вони не можуть співіснувати разом.
Потрібно дивитися на перспективу. У вас є розумні люди. Якщо ви хочете розвиватися, то технології можуть стати великим рушієм для вашої країни. Уряд повинен відіграти свою роль, але тільки як каталізатор, бо він не може створювати підприємств і не може контролювати їхнє виникнення. Іноді держава заявляє, мовляв, ми вибиратимемо найуспішніші стартапи, переможців. Але це дуже погана ідея! Уряд ніколи не зможе реагувати на ринкову кон’юнктуру так швидко, як приватний сектор, тому не здатен упоратися з таким завданням. Це повинні робити внутрішні та міжнародні інвестори, без яких розвиток технологій неможливий. Так, китайський уряд вірить, що може створювати бізнес згори, і він досяг у цьому успіху. Але не думаю, що така модель працює поза межами Китаю, а надто в Україні, яка розвивається демократичним шляхом.
Утім, є низка речей, які уряд повинен робити. Наприклад, в інкубаційному процесі. В Ізраїлі є відповідна державна програма: уряд забезпечує фінансування інкубаторам, якими управляють приватні компанії, що й розпоряджаються цими коштами. Тобто держава надає їм тільки доступ до фінансування та податкові пільги, решту вони роблять самі.
Але як держава контролює, чи використовуються її гроші за призначенням?
— Передусім фінансування надається на умовах тендера. За нього потрібно конкурувати. Це дуже відкритий, прозорий процес, який уважно вивчають усі зацікавлені сторони. А після перемоги в тендері той, хто отримав гроші, стає зобов’язаним детально звітувати про їх використання. Це дуже важливо. Бо якщо ви неефективно використовуєте ті кошти, то втрачаєте ліцензію.
Які глобальні тенденції в галузі венчурного капіталу ви спостерігаєте?
— На цей момент найбільша глобальна тенденція — штучний інтелект. Він впливає на кожну галузь економіки. Якщо ви підприємець і розмірковуєте над вашим наступним стартапом, але в ньому немає елементів штучного інтелекту, подумайте ще раз. Штучний інтелект змінює охорону здоров’я, транспорт, сільське господарство, кібербезпеку, тобто все. І сьогодні бракує дата-науковців, щоб розвернутися. Якщо ви маєте потужну команду дата-науковців, людей, які розуміють машинне навчання, то у вас є перевага. Це найважливіша тенденція у світі. Вона залишатиметься такою найближчі кілька років.
Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою
Як ви оцінюєте соціальні наслідки так званого творчого руйнування, що виникатиме з розвитком новітніх технологій?
— Це питання до держави. Вона повинна підготуватися до того, подумати, як перенавчити людей. Творче руйнування потребуватиме більше часу, ніж прогнозує чимало оптимістів і песимістів. Інакше кажучи, наступного тижня кожен водій не втратить роботу, але через 10–20 років це станеться. Ми маємо бути готові до цього. Є кроки, які уряд повинен зробити, щоб таке зрушення не призвело до соціальних потрясінь та масових втрат. Гадаю, що в підсумку воно обернеться користю для людства.
Багато хто каже, мовляв, це жахливо, куди котиться світ. Але ми повинні підготуватися до нової епохи. І якщо будемо готові, то житимемо довше, краще, життя наповниться новим змістом. Адже бути людиною — це не просто фізично працювати, а й думати, творити, насолоджуватися, бути духовними, проводити час із сім’єю замість того, щоб постійно дивитися телевізор.
Нам потрібно як слід підготуватися до цього моменту, щоб мати правильну якість морального та духовного лідерства. Бо що ми робитимемо з тими великими силами? Адже ця трансформація не тільки змінить устрій світу, а й створить величезний потенціал як для лікування, так і для руйнування. Тому цей саміт дуже цікавий. Адже зібралися дві країни, Україна та Ізраїль, і вирішили попрацювати разом. Ми близькі, маємо чимало зв’язків, багато спільного в історії, а головне — у нас є спільне майбутнє. Це сприятиме розвитку співпраці між нашими країнами. Упевнений, ми побачимо значно більше.
Чи знаєте ви, як ізраїльський уряд вирішує згадані соціальні проблеми?
— Сьогодні ми готуємо до роботи в хайтек-галузі більше людей, ніж будь-коли раніше. За останнє десятиліття ізраїльські університети збільшили кількість випускників зі STEM-спеціальностей (наука, технологія, інженерія, математика) на 80%. Це дивовижно. Але ми досі маємо куди рухатися. Потрібно подвоїти їх кількість. Уряд працює над тим. Крім того, освітній процес має стати демократичнішим. Бо ми маємо певні суспільні групи, які недостатньо представлені в освіті й науці. Наприклад, частка арабських ізраїльтян та ультраортодоксів серед науковців непропорційно мала. Те саме стосується жінок: гендерна проблема також існує. Ми як держава та суспільство повинні зробити так, щоб цей процес став демократичнішим, і дати можливість усім потрапити на цей великий човен.
————-
Джон (Джонатан) Медвед — ізраїльський серійний підприємець та венчурний капіталіст. Народився 1955 року в Сан-Дієго (Каліфорнія, США). 1976-го здобув ступінь бакалавра з історії в Каліфорнійському університеті в Берклі. Заснував низку відомих технологічних стартапів. На сьогодні працює виконавчим директором заснованої ним краудфандингової платформи OurCrowd, яка залучає акціонерний капітал для інвестування в стартапи в Ізраїлі та світі.