Заступник головного лікаря «Артека» з лікувальної діяльності, заслужений лікар України, педіатр вищої категорії Генріх Рат приїхав працювати до міжнародного дитячого табору в 1960 році. З того часу він узагальнює досвід – якщо спочатку «через табір» проходило приблизно 28 тисяч дітей віком від 9 до 16 років, а в останні роки – десь близько 16 тисяч, то його висновки щодо стану здоров’я вже трьох юних поколінь мешканців пострадянського простору – це унікальне та ексклюзивне дослідження. Тому Тиждень насамперед і поцікавився в Генріха Едуардовича, як змінюється стан здоров’я дітей із плином часу?
– Ще двадцять п’ять років тому більшість дітей були відносно здоровими, зараз таких менше половини. Сьогодні майже 87 відсотків дітей мають певні відхилення в стані здоров’я – це й наші спостереження, й дані медичних карт. Звичайно, тут відзначився чорнобильський фактор і відповідне падіння імунітету, яке, на жаль, із роками лише посилюється. Скажімо, в останній зміні 35 відсотків дітей – це для нас дуже багато –госпіталізували з простудними захворюваннями. Причина проста – в дітей, що багато часу проводять за комп’ютерами, мало рухаються та недостатньо перебувають на свіжому повітрі, слабка носоглотка – ось вони й безпорадні перед вірусом. А якщо додати порушення постави, вади зору, що є у кожного другого – картина виходить досить сумна. Це вже державна проблема, бо країна, яка не має здорових дітей, не має перспективи. А захворювання шлунково-кишкового тракту! Досить часто ми вперше діагностуємо в дітей гастрити та дискінезію шлунку. Та й що ви хотіли – чіпси, горішки, солодкі напої, їжа з фарбниками, стабілізаторами, розпушувачами – це абсолютно не дитяча їжа. Ми заборонили на території табору продавати чіпси. Повністю витримуємо харчування за розробками дитячої дієтології. Обов’язково овочевий салат, суп чи борщ, м’ясо чи риба з гарніром, наприклад, курка з рисом, компот, свіжі фрукти. Так діти відмовляються їсти! Їх просто не привчили їсти суп. Хіба що попкорн із молоком – американський стандарт харчування, а він зовсім не оптимальний для організму, що росте. Тому сьогодні й б’ють тривогу американські лікарі. Ще одна проблема харчування – діти не прожовують їжу, а хапають її шматками – не працюють зуби, тож на шлунок йде надмірне навантаження. Натомість жуйку вони можуть жувати годинами. Ті ж, хто з великих міст, просто страждають без гамбургерів із «Макдональдсу», і це, на жаль, реальне страждання, якому ми зарадити не можемо.
На морі – не менше місяця
– У якому віці варто відправляти дітей до табору, куди саме та як надовго?
– Діти до десяти років мають улітку оздоровлюватися в своїй кліматичній зоні. Це загальна вимога з огляду на стан імунної системи. Відправляти до табору дітей 8-10 років, зарано – вони, відірвані від сім’ї, ще досить безпорадні, ось і починаються психологічні проблеми. Сьогоднішні діти менш самостійні, ніж двадцять-тридцять років тому – вони не привчені вмиватися, мити ноги перед сном, прати свою білизну, не одного у вбиральню супроводжували мати чи бабуся. А то навіть домробітниця – зважаючи на те, що вартість путівки сягає одинадцяти тисяч гривень, вони є у багатьох «нових піонерів». Що ж до оптимального віку для відпочинку в таборі – це 13-15 років. Доросліших уже дратує наша традиційна дисципліна, й це роздратування не йде на користь оздоровленню підлітка. Стосовно ж оптимального терміну перебування дитини біля моря – наукові розробки радянських часів і досі раціональні. Я не маю особливих ілюзій щодо минулого – сам народився в Гулазі, в зоні спецпоселень. Але ті медичні стандарти об’активні й ними не варто нехтувати. Це 30 днів улітку та 45 – узимку. З них від тижня до десяти днів іде адаптація, – повинні бути подолані 12 стресогенних факторів, зокрема, відірваність від звичайного оточення, харчування, одягу, режиму дня тощо – навіть інший хімічний склад питної води відіграє свою роль. Далі двадцять днів триває процес оздоровлення. Якщо дитині затриматися на морі понад місяць, починається акліматизація, й тоді повернувшись додому, легко захворіти.
– А малюків коли краще відвозити «до моря»?
– Дітей до двох років узагалі небажано нікуди вивозити. Решті корисно бути на сонці лише з 6-ї до 10-ї ранку. Об одинадцятій уже нікого на пляжі не повинно бути. Потім можна приходити після 16-ї години. Й навіть дітям треба знати про тип своєї шкіри, бо в білошкірих щодо сонця ще більш жорсткі обмеження.
Воші еліти
– Яка головна проблема дитячого здоров’я саме цього літа-2008?
– Як це не дивно й прикро – воші. З 1700 щойно перевірених дітей, котрі прибули в табір, у 79 виявлено педикульоз. Звичайно, воші тисячоліттями живуть серед людей, але цей факт – яскравий показник санітарної культури суспільства. Для наших елітних дітей ми тримаємо спеціальний кабінет санітарної обробки волосся, гребінці з голок для вичісування. Одна дівчинка після діагностування педикульозу страшенно образилася, зателефонувала матері, та була недалеко, в Сімферополі, у Верховній Раді Криму, через годину приїхала на Мерседесі, відразу почала кричати на лікарів. А один наш стажер, побачив, як у матері на лобі воша повзе – і показав.
Продовження статті читайте 4 липня, в п’ятницю.