Українські діаспорянські сім’ї відправляють своїх дітей на навчання до шкіл при російському посольстві, бо при українському їх немає. Про це в інтерв’ю Тижню розповіла директор Українського інституту в Швеції й відома піаністка Наталя Пасічник.
«Буквально нещодавно зіткнулася з тим фактом, що українські діаспорянські сім’ї відправляють своїх дітей на навчання до шкіл при російському посольстві, бо при українському їх немає. Держава має про такі речі клопотатися. РФ про це дбає, і не сумніваюся, що при посольстві на Тринідаді і Тобаго така школа є, хай навіть там навчається двоє дітей. Цього штибу ініціативи мають бути державними, і це від держави треба вимагати», – сказала вона.
Також Пасічник розповіла, що ті культурні події, які вона бачила на рівні різних українських діаспор, мейнстримово мають народне спрямування: вареники, писанки, гопаки народні хори тощо. Очевидно, є й інші. Але Україна — це не лише фолк.
Вона зауважила, що не бачить популяризації українських класиків за кордоном без державної підтримки… Перекладів на англійську мову немає, не кажучи про шведську. Крім України цих творів ніхто не перекладатиме.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»