Тиждень.ua зібрав дипломатичні конфлікти за 2015 рік, в яких була задіяна російська сторона.
Туреччина
У квітні Туреччина різко засудила слова президента Росії Владіміра Путіна, який у своїй промові в Єревані назвав масові вбивства вірмен в Османській імперії в 1915 році геноцидом.
Анкара нагадала Кремлю про геноцид СРСР у ХХ столітті.
«Враховуючи те, як Росія здійснювала масові вбивства, депортації на Кавказі, в Центральній Азії та Східній Європі за останнє сторіччя, нам здається, вона прекрасно обізнана з тим, що таке геноцид, і як він юридично визначається», – завили в міністерстві.
Туреччина вкотре наголосила, що вона «відкидає і засуджує визначення «геноцид», яке дав Путін подіям 1915 року, незважаючи на всі попередження і звернення».
Читайте також: Через сто років геноцид вірмен визнали понад 20 країн.
Норвегія
У квітні Норвегія звернулася до російської влади за роз'ясненням з приводу відвідування архіпелагу Шпіцберген віце-прем'єром РФ Дмітрієм Рогозіним, який внесений до санкційного списку Осло.
«Ми чітко висловили посольству Росії в Осло, що перераховані (в чорному списку – ред.) люди небажані на Шпіцбергені», – заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Норвегії Фруда Андерсен.
У міністерстві закордонних справ Росії пояснили поїздку Роґозіна на архіпелаг Шпіцберген технічними зупинками для поїздки на російську дрейфуючу станцію «Північний полюс – 2015».
Cам Рогозін сказав, що обвинувачувальні заяви з боку Норвегії викликані заздрістю: «Просто заздрять, що ми на Північному полюсі купалися», – написав він у Twitter.
Зауважимо, Шпіцберген входить до складу Норвегії, однак має спеціальний статус. Зокрема, на території острова є російське селище Баренцбург, для відвідання якого громадянам Росії не потрібно мати візу. Рогозіну заборонений в'їзд до країн ЄС та Норвегії, а тому його візит на Шпіцберген був порушенням закону.
Канада
У березні в Канаді виник дипломатичний скандал через висловлювання міністра з питань імміграції Кріса Александера, який назвав президента РФ Владіміра Путіна терористом.
«Так, це тероризм. Владімір Путін веде себе як терорист. Я думаю, що це думка нашого прем'єр-міністра і нашої команди», – зауважив тоді Александер.
Посольство РФ у Канаді оприлюднило ролик з виступом канадського міністра на своїй сторінці в Twitter та зауважило, що це схоже на «п'ять хвилин ненависті» за Оруеллом. Натомість російські дипломати зазначили, що, на їхню думку, «навряд чи це схоже на мистецтво дипломатії».
«Ваше вторгнення в Україну призвело до 14 місяців смертей. Скільки ще «аншлюсів» запланував Путін?» – відповів Александер російській дипустанові.
Зауважимо, в листопаді під час рукостискання на саміті G20 прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер порадив Путіну «забиратися з України».
«Думаю, я повинен потиснути Вашу руку, але я можу сказати тільки одне: ви повинні забратися з України», – заявив Харпер Путіну.
Чехія
У березні Чехія запідозрила трьох співробітників МЗС РФ у шпигунстві. Чеська контррозвідка встановила, що дипломати готували спецоперацію, яка могла загрожувати нацбезпеці країни.
Тому в Празі не продовжили шпигунам дозвіл на перебування в країні.
Москва відреагувала аналогічними діями.
Росія заборонила одному з чеських дипломатів перебувати в Росії та не дала акредитацію іншому.
Посольства обох країн відмовилися коментувати конфлікт.
Зауважимо, у березні Бельгія та Швеція розпочали активну боротьбу з російськими шпигунами, раніше німецька контррозвідка заявила, що в Європі активізувались російські шпигуни.
Польща
У січні в Польщі й Росії виник дипломатичний конфлікт через те, хто звільняв Освенцим під час Другої світової війни.
Тоді президент та міністр закордонних справ Польщі заявили, що концтабір в Освенцимі звільняв Перший український фронт.
МЗС Росії відреагувало на це висловлювання тим, що закликало Польщу припинити «знущатися з історії» і «в антиросійській істерії доходити до неповаги до пам'яті тих, хто звільняв Європу в роки Другої світової війни».
Глава російського відомства Сергій Лавров назвав висловлювання свого польського колеги «блюзнірськими й цинічними».
У лютому МЗС Польщі та Росії посперечалися щодо місця проведення Дня Перемоги.
Голова польського МЗС Гжегож Схетина висловив здивування, чому парад Перемоги проводиться в Москві, а не в Берліні чи Лондоні.
Дипломат також заявив, що парад Перемоги повинен проходити в польському Вестерплятте, по якому нацисти завдали першого удару 1 вересня 1939 року.
У відповідь на це заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін заявив, що Схетина ганьбить дипломатичну службу Польщі.
Унаслідок цього МЗС Польщі викликало посла РФ Сергія Андрєєва для вручення ноти протесту у зв'язку з заявою Карасіна.
Згодом МЗС Польщі опублікувало на своєму сайті заяву у зв'язку з висловлюваннями Карасіна, в якій засуджуються «ознаки вербальної агресії і маніпулювання інформацією у відносинах між державами».
Зауважимо, дипломатичні непорозуміння між Польщею та Росією не закінчилися на визначенні місця святкування Дня Перемоги.
Російські байкери «Нічні вовки» з нагоди 70-річчя закінчення Другої світової війни завили про свої плани здійснити «європейське турне», проїхавши з Москви через Польщу, Словаччину, Австрію, Чехію та Німеччину, щоб 9 травня бути у Берліні.
У результаті цього чеські і словацькі політики, громадські та культурні діячі, письменники і журналісти звернулися до лідерів Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії та Німеччини не допустити в’їзду російського мотоклубу «Нічні вовки» на території цих країн.
Польське МЗС 24 квітня передало у посольство Росії у Варшаві ноту, що учасники мотоклубу «Нічні вовки» не зможуть потрапити до Польщі, оскільки їм відмовлено у в’їзді.
Міністерство обґрунтувало своє рішення тим, що польська сторона не отримала детальної інформації про графік перебування російських байкерів на території країни, їхній маршрут та місця нічлігів.
У Варшаві побоюються, що рейд «Нічних вовків» може супроводжуватися небезпечними провокаціями, оскільки цей російський мотоклуб відомий своїми шовіністичними поглядами, а також підтримкою проросійських сепаратистів на сході України.
МЗС Росії висловило обурення щодо відмови Польщі.
США
У січні США повідомили про звинувачення у шпигунстві трьох громадян Росії, двоє з яких мали дипломатичний статус та скористалися ним, щоб залишити територію країни. Обвинувачені збирали розвіддані на користь Росії. Їх цікавила інформація про санкції проти російських банків, відомості про американські розробки у галузі альтернативної енергетики.
Зловмисників також звинувачують у вербуванні жителів Нью-Йорка.
Як зазначається, стереження за ними велося з 2012 року. У разі визнання винними, підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.
Рекомендуємо до прочитання: Польща, США, Латвія і Німеччина змагаються у «холодній війні» з РФ.