“Будуть складні переговори, але йдеться про формування надійного уряду”, – заявила Меркель під час зустрічі із молодіжним крилом своєї партії ХДС у суботу, 7 жовтня, у Дрездені. “Спершу між ХДС та ХСС, потім між вільними демократами та зеленими, аби зрозуміти той мандат, який нам надали виборці”, – поділилася канцлерка про майбутні переговори між партіями. Ця заява означає, що тепер вже офіційно найбільш ймовірною урядовою коаліцією є так звана “Ямайка” (за кольором прапора цієї країни, що відповідає кольорам партій-учасниць коаліції) – коаліція між ХДС/ХСС, Вільною демократичною партією та Зеленими і саме представники цих партій розділять між собою урядові портфелі, якщо звісно домовляться, звісно.
Попри те, що найактивніша фаза перемовин розпочнеться за тиждень, після місцевих виборів у Нижній Саксонії, вже є тема, яка стала яблуком розбрату і між потенційними партнерами по коаліції і між “сестринськими” партіями ХДС та ХСС і пов’язана вона знову із біженцями. Хоча після перемовин у неділю це протиріччя між представниками німецьких консерваторів, здається, вдалося подолати, або щонайменше знайти тимчасовий компроміс. Деталей після вчорашньої 12-годинної зустрічі журналістам не повідомили. Про це сьогодні під час прес-конференції мають заявити Анґела Меркель та Горст Зеєгофер.
Представники ХСС одразу після виборів заявили, що разом із коаліційними перемовинами хочуть провести також і рішення про верхню межу (Obergrenze) прийому біженців. Лідер парламентської групи ХСС Александр Добріндт ще минулого тижня наголошував, що така верхня межа має бути частиною коаліційної угоди. Для Меркель, вільних демократів та зелених така позиція протягом тривалого часу була неприйнятною і вони заявляли, що не бажають ставити будь-яке обмеження на кількість біженців, яку може прийняти Німеччина. У Християнсько-соціальному союзі ще під час передвиборчої кампанії просували ідею про запровадження такого обмеження, але у спільному тексті програми про це так і не згадали. Через це ХСС оприлюднили ще один документ, який назвали “Баварським планом”, де запропонували обмеження у 200 тис біженців щороку.
Читайте також: Вибори у Німеччині: сенсаційні і прогнозовані
Напередодні переговорів, як писав Die Welt, представники ХСС проявляли все ж більшу гнучкість у цьому питанні. Так, в інтерв’ю Passauer Neuen Presse Штефан Майєр із ХСС заявив, що його партії не йдеться про “фактичне встановлення верхньої межі шукачів притулку”. Керівний кандидат ХСС та міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Герман в нещодавньому інтерв’ю Die Welt також був дещо поблажливіший щодо біженців і говорить, що не наполягатиме на слові “верхня межа” (Obergrenze) і каже, що ставитиме питання про те, яким чином гарантуватиметься те, про що йдеться у спільній програмі двох партій: те, що кількість прийому біженців буде зберігатися на низькому рівні. За словами Германа, багато німців прагнуть обмежити потік біженців. “Нам потрібен надійний фундамент для нового уряду. Це включає обмеження кількості біженців”, – заявив він в інтерв’ю Die Welt. Щодо встановлення певного обмеження біженців висловлюються також і деякі більш консервативні представники партії Меркель, як от Єнс Шпан.
Як пишуть німецькі медіа, попередній компромісний план ХДС та ХСС і справді не включатиме слово “верхня межа” (Obergrenze). Однак про цифру у 200 тис все ж ввечері після перемовин все ж говорили. Як пише Deutsche Welle, політики об’єдналися довкола формулювання “нетто-міграція” з гуманітарних причин щороку має складати не більше 200 тисяч осіб”. Попри цей компроміс поки невідомо, чи не буде більше суперечок між партнерами щодо формулювань та чи виявиться він прийнятним для інших партнерів по урядовій коаліції – зелених та вільних демократів. Зокрема, для зелених, які є найбільш ліберальними у міграційному питанні. Однак зважаючи на результати виборів консервативні політики вважають такий компроміс вкрай необхідним.
Вибори до бундестагу 24 вересня принесли для німців та світової спільноти дещо шокуючі результати. Обидві найбільші німецькі партії (і ХДС/ХСС і СДП) отримали дуже слабку підтримку і разом набрали всього 53,5% (для порівняння на минулих виборах вони разом мали підтримку 67,2% німців). Натомість пропутінські євроскепитки із Альтернативи для Німеччини (АдН) отримали навіть більше, ніж очікувалося – 12,6%, ставши третьою за величиною партією у бундестазі. Три інші партії, що пройшли до парламенту: Вільні демократи 10,7%, Ліві 9,2% та Зелені 8,9%. Своїм успіхом АдН багато в чому завдячують саме міграційній кризі. Лише 14% тих, хто віддав свій голос за їхню партію, згідно з опитуванням Infratest dimap, вважають, що Німеччина має бути відкритою для світу країною. Це одна із причин, чому німецькі консерватори прагнуть встановити ліміт у міграційному питанні. Хоча вона звісно не єдина причина успіху німецьких популістів. Загальне розчарування мейнстрімними партіями (а 60% опитаних заявили, що проголосували за АдН, бо розчарувалися іншими партіями) та втома від хоч і успішної але незмінної вже дванадцять років канцлерки дала про себе знати.
Читайте також: Тривала гра
Загалом велика кількість німців незадоволена результатами цих виборів. Згідно з опитуваннями аналітичного інституту YouGov, 25% німців незадоволені результатами цих виборів настільки, що прагнуть перевиборів. Найбільше прихильників перевиборів, як не дивно, серед виборців “Альтернативи для Німеччини”– 62%, також багато із тих, хто голосував за лівих та СДП кажуть, що хотіли б перевиборів – 38% і 32% відповідно. Згідно із опитуванням лише 44% німців вважають, що Меркель може залишатися на посаді канцлера повний термін, а понад третина німців (36%) висловлюються за те, щоб свій останній термін Меркель покинула достроково, призначивши наступника, чи наступницю.
Все це означає, що ситуація наразі дуже хитка і вочевидь Меркель знадобиться більше часу, ніж після минулих виборів, аби врешті домовитися про коаліцію та новий уряд. І сама коаліція поки виглядає дуже хиткою, не лише через протистояння між ймовірними членами коаліції щодо біженців, але й в інших питаннях як от у питаннях екології між зеленими та вільними демократами. Після минулих виборів коаліційні перемовини тривали 86 днів. Цього року цей період може тривати й довше. Хоча згідно з конституцією, бундестаг має розпочати свою роботу не пізніше, ніж за 30 днів після виборів (тобто не пізніше 24 жовтня).
Щодо ймовірних володарів чільних міністерських портфелів говорили ще напередодні виборів. Найбільшим полегшенням для України має бути те, що тепер портфель міністра закордонних справ скоріш за все опиниться не у голови вільних демократів Крістіана Лінднера, який влітку заявляв про “довготривало-тимчасовий” статус Криму, а в когось із зелених, найімовірніше голови партії Джема Оздеміра. Німецькі зелені дуже уважно ставляться до війни на Донбасі.
Лінднер у такому випадку отримає пост міністра фінансів, хоча, можливо, що залишиться й далі очолювати свою фракцію, а попередній міністр фінансів та найпопулярніший член кабінету Меркель Вольфганг Шойбле очолить бундестаг. 75-річний Шойбле також найбільш досвідчений член кабінету і передбачають, що його досвід та авторитет потрібен буде для взаємодії із АдН у німецькому парламенті.