Захист власних берегів для військового флоту починається від берегів противника – цей принцип, сформульований на початку ХХ століття американським контрадміралом Альфредом Мегеном, не був спростований донині. Одним з ефективних тактичних прийомів, що гарантує швидкий результат, завжди був несподіваний удар по флоту переважаючого противника в місцях базування, інколи одночасно з оголошенням війни.
Привабливість такого сценарію для нападаючої сторони є очевидною: це можливість одним ударом ослабити противника, змінити співвідношення сил на власну користь, захопити стратегічну ініціативу і забезпечити собі панування на морі. Успіху мають передувати ефективна розвідка, ретельне планування операції, наявність відповідних сил і засобів та використання елементу несподіванки. В історії можна знайти чимало відповідних прикладів.
Історичні прецеденти
В ніч на 8 лютого 1904 року, на другий день російсько-японської війни, 10 японських міноносців несподівано атакували торпедами кораблі російської тихоокеанської ескадри на зовнішньому рейді фортеці Порт-Артур, важко пошкодивши 2 новітніх броненосця (з 7) і 1 крейсер. Таким чином адмірал Хейхатіро Того одним ударом захопив ініціативу, змінив співвідношення сил на свою користь і забезпечив безпечне перекидання військ з Японії морем. З годом втрата ініціативи на морі призвела до поразки росіян на суходолі, падіння Порт-Артура і загибелі залишків російської ескадри.
Японський плакат, що зображує атаку на російський флот 8 лютого 1904 року
Ще один приклад – британська операція «Judgement» – атака на італійський флот у військово-морській базі Таранто у листопаді 1940 року, здійснена вперше винятково силами палубної авіації. Операція, розроблена ще до війни, мала на меті ліквідацію переваги італійського флоту шляхом раптового торпедно-бомбового удару літаками з двох авіаносців.
Коли італійський адмірал Ініго Кампіоні необережно зосередив в Таранто головні сили свого флоту – усі 6 лінкорів – командувач Середземноморського флоту віце-адмірал Ендрю Каннінгем прийняв рішення атакувати негайно, хоча мав лише один боєздатний авіаносець «Іllustrious». Корабель негайно вийшов у море і у супроводі крейсерів та есмінців непоміченим наблизився до берегів Італії. В ніч на 12 листопада 1940 року його бомбардувальники і торпедоносці (загалом 21 машина) несподівано атакували італійські кораблі в Таранто. Вражаючий успіх довів ефективність використання палубної авіації проти важких кораблів, що знаходяться в захищеній гавані.
Британський літак атакує італійський флот у Таранто
Втративши лише два літака, британці вивели з ладу 50% головних сил противника, потопивши один і важко пошкодивши два лінкори, а також крейсер, есмінець і кілька допоміжних суден. Італійці також втратили 700 матросів і офіцерів (британці – двох), чисельну перевагу і ініціативу у війні на морі. Одним з наслідків цього стала блокада британцями морських шляхів забезпечення німецько-італійських військ у Лівії, що згодом прискорило їхню поразку.
Особливо цікавим був досвід операції «Judgement» для японців, які таємно готували несподівану атаку на кораблі тихоокеанського флоту США в головній базі Перл-Гарбор силами авіаносної ударної групи імператорського флоту «Кідо бутай» віце-адмірала Тюїті Нагумо. Її 6 важких авіаносців у супроводі кораблів ескорту приховано, в режимі повної радіотиші, підійшли до Гаваїв і вранці 7 грудня 1941 року несподівано атакували американський флот, аеродроми тощо. Для нанесення потужного удару були залучені 353 літаки (бомбардувальники, торпедоносці і винищувачі) та кілька надмалих підводних човнів. Вже за кілька годин 4 лінкори з 8 американських лінкорів були потоплені, ще 4 – важко пошкоджені. США також втратили 349 літаків і 3581 матросів і офіцерів. Японці заплатили за успіх втратою 3-х підводних човнів, 29 літаків і 55 матросів і офіцерів, отримавши стратегічну ініціативу і можливість подальшої експансії.
Американський лінкор, знищений під час японської атаки на Перл-Гарбор
Загадані вище історичні епізоди добре відомі. Але тепер до цього переліку може увійти й українська комбінована повітряно-морська операція проти кораблів Чорноморського флоту РФ та цілей в окупованому Севастополі в ніч проти 29 жовтня 2022 року. Її особливість полягала в одночасному і несподіваному для противника застосуванні дистанційних засобів ураження, повітряних (БПЛА) і надводних (радіокеровані катери) баражуючих боєприпасів, у т.ч. нових. В експертному середовищі вже відзначають іноваційність української операції, розробленої і реалізованої під керівництвом командувача ВМСУ віце-адмірала Олексія Неїжпапи. Наявність у ній елементів дистанційної війни майбутнього свідчить, що в цій царині Україна вже точно не пасе задніх і діє на випередження.
Наслідки удари дронів по об’єктах у Севастополі та кораблях ЧФ РФ 29 жовтня 2022 року
Втім, слід наголосити, що Київ на даний момент не визнав причетність ЗСУ до атаки на Севастополь, яку голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав справою рук «людей доброї волі». Втім, президент України Володимир Зеленський по суті це підтвердив, а МОУ навіть оприлюднило оригінальні відео, отримані онлайн з бортових камер атакуючих дронів, аналіз яких дозволяє експертам зробити певні припущення.
Дрони атакують з моря
Військовий експерт польського видання Defence24 командор Максиміліан Дура переконаний, що атака на Севастополь 29 жовтня була завершенням ретельно спланованої операції ЗСУ, з чіткою координацією у просторі і часі дій різних сил і засобів, від розвідки до ударної компоненти. При цьому БПЛА не лише завдавали ударів по цілях, а й відволікали увагу противника на себе з метою забезпечення прориву надводних дронів в середину захищеної бухти. Точна кількість задіяних в операції кількість дронів наразі невідома. За оцінками російської сторони, йшлося про 9 БПЛА невизначеного типу та 7 надводних дронів-камікадзе.
Читайте також: Російський флот: стан, можливості та сумнівні перспективи
Своєю чергою, російські пропагандисти звинуватили у причетності до атаки британський спецназ (Лондон це відкидає), а також посилаються на присутність над Чорним морем 29 жовтня двох повітряних розвідувальних платформ НАТО – безпілотника Global Hawk та літака ДРЛО AWACS. На думку росіян, вони займались спостереженням за обстановкою поблизу кримських берегів і ймовірно «здійснювали координацію дій українських дронів в районі Севастополя».
Атака почалась о 4:20 ранку з прибуттям першої групи БПЛА. Під її прикриттям кілька надводних дронів непоміченими подолали загородження на вході до Севастопольської бухти і дісталися середини головної бази ЧФ. Йдеться щонайменше про два таких дрони, деякі російські джерела пишуть про три і більше, адже всередині бухти зафіксували загалом чотири вибухи.
Трансляція відео з атакуючих дронів в режимі онлайн тривала до моменту вибуху, що дозволяє оцінити вірогідність ураження конкретних цілей. За оцінкою видання Defence24, щонайменше один надводний дрон поцілив у правий борт фрегата пр.11356Р, ще один – у кормову частину тральщика пр.266М. Потужний вибух зафіксували веб-камери на пляжі Учкуєвка. Також відеозаписи демонструють підходи надводних дронів до великих десантних кораблів пр.775 і 1171.
Спочатку – і це добре видно на відео з дронів, що діяли всередині бухти – на кораблях навіть не намагались чинити спротив. Лише на світанку кораблі, що почали виходити на зовнішній рейд, відкрили доволі хаотичний вогонь з гармат і кулеметів. Втім, поцілити у швидкісні, маневрені і малопомітні надводні дрони виявилося складно. Хоча російські джерела повідомляли про нібито ураження вогневими засобами атакуючих дронів (без уточнення, яких саме) о 4:05, 5:40 та 7:15 ранку. Також о 7:50 і 8:40 працювала берегова ППО. За даними ресурсу GeoConfirmed, загалом росіяни знищити два надводних дрони, у т.ч. один – в районі бухти Омега – був розстріляний з гелікоптера при спробі атакувати фрегат пр.11356Р, що рухався. То ж, ймовірно, решта 5 знайшли і уразили свої цілі.
Попередні підсумки
Матеріали відеофіксації свідчать, що пошкодження могли отримати значно більше кораблів і суден, ніж це визнає Кремль (тральщик «Иван Голубец» і бонове загородження), який ретельно приховує справжній рівень власних втрат.
Експертні оцінки втрат, яких зазнали росіяни 29 жовтня, дещо різняться. Так, британський експерт Нік Чайлдс, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, оцінює результати атаки у 2 пошкоджених надводних кораблі ЧФ: фрегат і тральщик. Натомість, за оцінкою ресурсу GeoConfirmed, окрім флагманського фрегата пошкоджень зазнали щонайменше ще два крупних надводних кораблі.
Тральщик «Иван Голубец», атакований 29 жовтня
За оцінками ресурсу Defence 24, для росіян навіть тимчасовий вихід з ладу через пошкодження одного з двох наявних (третій до кінця війни залишився у Середземному морі) у ЧФ РФ нових фрегатів пр.11356Р є болючим як з точки зору втрати бойового потенціалу, так і престижу. Парадоксально, але це сприймається більш чутливо, ніж навіть втрата флагманського ракетного крейсера «Москва», реальна бойова цінність якого в сучасних умовах насправді була незначною.
Натомість, фрегат «Адмирал Макаров», один з носіїв «калібрів», є набагато більш цінним кораблем-активним учасником війни проти України, тому факт його ймовірного серйозного пошкодження, попри наявні дані, штаб ЧФ РФ ретельно приховує. Недарма вже наступного дня після атаки буксири відвели цей корабель до причалу судноремонтного заводу і поставили пошкодженим бортом до берега, приховавши від спостереження. Зверху пошкоджену частину борту закриває портальний кран,задіяний для ремонту.
Фрегат «Адмирал Макаров», ймовірно пошкоджений в результаті атаки дронів 29 жовтня
Також 29 жовтня в Севастополі було уражено (ймовірно, БПЛА) паливосховище ЧФ, внаслідок чого згоріли запаси пального і берегові склади. Джерело масштабної пожежі російське командування намагалося видати за навчання морських піхотинців, які «палили на смузі перешкод старі автомобільні шини».
Оцінюючи атаку 29 жовтня, британський експерт Г. І. Саттон заявив: «Цей епізод має увійти в історію, оскільки це вперше мало успіх і великий масштаб». Сам факт проведення операції наочно свідчить, що ініціатива у війні на морі повністю належить Україні, яка хоча й не має співставного з ЧФ РФ корабельного складу, проте, тим не менше, сама обирає час і місце ударів по ворогу.
Читайте також: Перські дрони над Україною
Максиміліан Дура відзначив, що російські кораблі взагалі не очікували атаки дронів і ніяк не реагували аж до перших вибухів біля причалів. Навіть на своїх ресурсах окупанти визнають провал російської розвідки на усіх рівнях, адже не лише атака, як така, а й підготовка до неї і сам факт наявності у ВМС України морських бойових дронів подібного типу стали для ЧФ РФ повною несподіванкою.
Загалом, експерти сходяться на тому, що успіх атаки на Севастополь полягає не лише у фактично завданих противнику матеріальних втратах, хоча і це важливо, а й у проекції загрози, що серйозно напружує і обмежує дії командування ЧФ РФ.
…А 18 листопада о 02:40 пролунав черговий вибух – цього разу в Новоросійську. У російських джерелах твердять, нібито український надводний дрон-камікадзе підірвав і пошкодив портову інфраструктуру у нафтогавані «Шесхарис» поблизу місця базування підводних човнів і десантних кораблів ЧФ РФ. Якщо це справді так, то виявляється, що для нової української зброї в контрольовані агресором частині акваторії Чорного моря недосяжних районів більше не існує.
Технічний аспект
Успішне групове застосування надводних баражуючих боєприпасів свідчить про появу у ВМСУ нового виду зброї, покликаного дати асиметричну відповідь ворогові, з дальністю дії навіть більшою, ніж далекобійні ракети, які Україна досі очікує від партнерів. За свідченнями вітчизняних фахівців, йдеться про малопомітні безекіпажні катери характерної форми, які є оригінальною українською розробкою нового виду зброї, що діє на межі двох середовищ і ґрунтується на комерційних стандартах.
Такий катер має корпус довжиною до 5,5 м, виготовлений з армованого скловолокна, водометний рушій з приводом від бензинового двигуна Rotax 900 ACE потужністю до 300 к/с, дистанційну систему управління, автопілот, канал стійкого супутникового зв’язку і камери спостереження. Форма корпусу максимально оптимізована для зменшення радіолокаційної помітності, з характерною округлою в розрізі палубою і малою висотою надводного борту, що поряд з високою швидкістю – понад 80 км/год (43 вузли) і високою маневреністю – приховує дрон від засобів спостереження ворога, а також ускладнює його ураження артилерією і ракетами. Під час руху з великою швидкістю над хвилями залишається лише невеликий пристрій з телевізійною і інфрачервоною камерами, які дозволяють атакувати цілі в цілодобовому режимі.
Дрон-камікадзе, який прибило до берега поблизу Севастополя наприкінці вересня 2022 року
Бойове призначення дрона видають лише два контактних детонатори в носовій частині (ймовірно, в якості бойової частини використовується радянська фугасна авіабомба ФАБ-50ЦК). За оцінками, кількість вибухівки в бойовій частині може варіюватись від 50 до 200 кг, залежно від віддаленості цілі. Руйнівний ефект від вибуху можуть посилити залишки бензину у паливному баку.
Система наведення забезпечує високий рівень прихованості. За припущенням експертів американського видання The Warzone, перед атакою на Севастополь більшу частину маршруту – 170 миль (300-320 км) – дрони подолали в автономному режимі, не випромінюючи назовні жодних сигналів. Лише після прибуття в район операції, ймовірно, центр управління активізував канал двостороннього шифрованого радіозв’язку.
Читайте також: Як стати солдатом. Історія емігранта з Сєверодонецька, який повернувся до України і пішов у ЗСУ
Останній забезпечує передачу зображення з камер до оператора і управляючих команд від оператора для наступних маневрів і атаки цілі (з використанням, ймовірно, комерційного каналу супутникового зв’язку Starlink). Вартість одного такого дрона оцінюється у 10 млн грн. Решта подробиць (у т.ч. хто саме, як і звідки здійснював дистанційне управління катерами) наразі залишається українською військовою таємницею.
Тактичний аспект
Атака надводного бойового корабля невеликим катером-камікадзе не є новиною. Так, ще 26 березня 1941 року в бухті Суда (острів Крит) італійські дистанційно керовані катери з вибухівкою вивели з ладу британський важкий крейсер HMS York, який згодом загинув, а також великий танкер. А 12 жовтня 2000 року терористи-смертники на катері з вибухівкою підірвали в мирному порту Аден (Ємен) американський есмінець USS «Cole», на якому загинули 17 моряків.
Есмінець USS «Cole» після атаки терористів
Відмінність української атаки полягає в тому, що концептуально ВМСУ довелося діяти в парадигмі дистанційних бойових операцій майбутнього і атакувати ворожі кораблі дронами-камікадзе в умовах повномасштабної війни. І теоретично ворог мав бути готовий до такої загрози, адже раніше повітряні дрони неодноразово вже атакували Севастополь. З огляду на це, БПЛА було використано для відволікання уваги і полегшення проникнення морських дронів до захищеної Севастопольської бухти.
Звертає на себе увагу різниця у тактиці атак надводними дронами вночі і вдень. В першому випадку було досягнуто раптовості і завдано ефективного удару по цілях, а російські кораблі взагалі виявилися не готовими до відбиття атак дронів. Також неефективними виявились російські корабельні технічні засоби викриття і системи ураження. Натомість вдень шанси на ефективне використання надводних дронів значно зменшуються, адже під час руху з великою швидкістю дрон візуально демаскується через виникнення виразного сліду на поверхні води. Тому в умовах задовільної видимості атака надводних дронів на надводні кораблі ускладнюється.
Читайте також: Грузинський легіонер ЗСУ: «Це не війна між двома країнами – це війна цивілізацій»
Іншим способом є групова атака цілі одночасно з різних напрямків. Ймовірно, саме це намагалися зробити ВМСУ поблизу Севастополя, хоча в реальності кількість дронів для такої атаки виявилось недостатньою. Відтак, можна припустити, що застосування надводних дронів-камікадзе може бути успішним лише за умови використання фактору несподіванки, коли атака буде для противника неочікуваною і він не буде готовий до протидії. Саме це відбулося в Севастополі, де ВМС України ефективно реалізували розроблений ними цілком інноваційний спосіб атаки.
Висновки
За експертними оцінками, поява на озброєнні ВМС ЗС України нової морської зброї – надводних дронів-камікадзе, змінює баланс сил на Чорному морі. Відтак, майже беззаперечне свого часу російське домінування на морі неминуче відходить у минуле, що вже сьогодні сприяє безпеці критичного судноплавства в районі Одеси і зменшує загрози обстрілів або десанту на південно-західне узбережжя України.
Після останніх подій на морі кораблі агресора відчувають певні обмеження, кількість носіїв «калібрів» на бойовому чергуванні зменшилась. Кораблі ЧФ змушені здебільшого ховатися у власних базах, терміново посилили заходи безпеки в Севастополі і Новоросійську. Зокрема, збільшено бонове загородження, що закриває вхід до бухти, змінено порядок пропуску кораблів і суден, які тепер обов’язково супроводжуються швидкісними катерами. Тож сили ворога перебувають у постійному напруженні – і це теж результат.
Морські дрони, на які збирають кошти на платформі UNITED24
Наразі можна припустити, що зазначені безекіпажні катери-камікадзе є лише першим кроком до створення для ВМСУ надводних і підводних платформ різного призначення. Ба більше, успішне відпрацювання українськими конструкторами алгоритму прихованого перекидання дронів на великі відстані з подальшою активізацією стійкого управління свідчить про можливість створення інших, більш потужних надводних та/або підводних апаратів-носіїв легких торпед. З технічної точки зору, до цього залишається лише один крок.
Адже коли «невідомі» повітряні дрони-камікадзе вже знищують стратегічні бомбардувальники агресора на власних аеродромах, цілком на часі є і використання проти кораблів ЧФ в базах «довгої руки» ВМСУ – морських дронів. І в цьому контексті оприлюднення намірів України створити «перший у світі флот морських дронів» (станом на 16 листопада вже зібрали кошти на 25 одиниць) можна лише привітати.