Масштабне опитування, проведене Європейською радою з міжнародних відносин у 12 країнах-членах ЄС у травні та червні 2021 року, показує, що більшість громадян Європи погоджуються з твердженням, що “Холодна війна” повернулася. Європейці бачать суперництво між США та Китаєм як нову геополітичну реальність. Але це нове протистояння має поворот: більшість європейців не відчувають, що їхні власні держави є частиною нової Холодної війни.
Громадяни ЄС у вибірці ЄРМВ вважають, що інститути ЄС стали найбільшими гравцями в Європі; громадяни частіше вважають, що нову Холодну війну ведуть Брюссель і Вашингтон, а не Париж і Берлін, або Варшава, Рим і Мадрид.
Дослідження ЄРМВ показує, що 63% громадян ЄС вважають, що між Китаєм та США розпочинається нова Холодна війна. Лише 15 % не погоджуються.
Щодо Росії, то опитування показало схожу динаміку: 59% європейців вважають, що між Вашингтоном і Москвою назріває нова Холодна війна, і лише 16% не погоджуються.
Однак лише 15 % європейців впевнені, що їхні країни дотичні до Холодної війни з Китаєм, тоді як 59 % вважають, що їхня країна все ще не бере участі. Двадцять п’ять відсотків вважають, що їхня країна однозначно або ймовірно перебуває у Холодній війні з Росією, але 46 відсотків не погоджуються. Решта взагалі не впевнені, чи відбувається Холодна війна.
У кожній опитаній країні більше людей заперечують, що між їхньою країною та Китаєм відбувається нова Холодна війна, ніж погоджуються, що це може відбутися. Швеція є найбільш розділеною щодо думки з цього приводу, а Польща та Франція – єдині опитані країни, де більшість людей вважає, що їхня країна (а не лише Брюссель) втягнута в Холодну війну з Росією.
А от щод Китаю, то лише 15% громадян країн ЄС думають, що їхня країна безумовно або можливо у стані Холодної війни з Пекіном, а 59% вважають свої країни непричетними.
Дослідники вважають, що різниця в оцінці дій США і ЄС та дій їхніх власних держав засвідчують небажання більшості європейців бути причетними до протистояння з автократичними режимами у Пекіні та у Москві.
Читайте також: Любов із розрахунком. Навіщо Китай інвестує в Центрально-Східну Європу
«Низка опитувань виявили зростання скептицизму щодо Пекіна і незмінне негативне сприйняття намірів Москви», – пишуть автори дослідження.
Однак у свою чергу, вони зауважують, що «наразі лише європейські установи, а не європейська громадськість готові розглядатимайбутнє світу як зростаючу систему конкуренції між демократією й авторитаризмом».
Сам по собі розрив у поглядах на геополітику не обов’язково є ознакою зменшення значення західного альянсу. Але це сигнал, що в разі настання кризового моменту Брюссель можна звинуватити в тому, що він є голосом американців у Європі, а не європейців у світі.
«Політичним діячам потрібно шукати нові методи переконування у потребі потужного Атлантичного альянсу. Для цього їм варто повинні менше наголошувати на ідеологічних принципах та на закликах про потребу гуртування, а натомість зосереджуватися на демонстрації того, як урівноважений альянс може відновити й посилити суверенітет європейських громадян у небезпечному світі», – стверджують автори опитування.