Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Любов із розрахунком. Навіщо Китай інвестує в Центрально-Східну Європу

Фото: REUTERS
«Основною мотивацією перебування в політиці є запобігти успіху тих, хто, коли сьогодні до нас прийдуть китайці, завтра ж піде на пластичну хірургію косити очі, післязавтра заражатиметься жовтяницею, а за два дні у своїх анкетах писатиме, що з дитинства любив рис».
Матеріал друкованого видання
№ 9 (589)
від 28 лютого

Автор цих слів із доволі расистськими формулюваннями через 20 років казатиме радикально інше й зробить власну країну однією з найтепліших гаваней для китайських інвестицій у ЄС. Саме описаними вище рядками нинішній президент Чехії Мілош Земан аргументував своє бажання йти в політику 1996-го в інтерв’ю газеті Lidové noviny.


20 років потому він, усміхаючись, питиме пиво в Празі з китайським президентом Сі Цзіньпіном, як колись Білл Клінтон із Вацлавом Гавелом. Приїхавши до Пекіна, казатиме, що завітав дізнатися, як покращити економічне зростання та стабілізувати суспільний лад. А голова правління найбільшої китайської компанії-інвестора в Чехії CEFC Є Цзяньмінь стане економічним радником чеського президента й залишатиметься ним навіть після таємничого арешту на Батьківщині.


«Усе почалося з компанії PPF чеського олігарха Петра Келлнера», — каже в коментарі Тижню Філіп Їроуш, аналітик чеської організації Sinopsis. Остання вивчає ситуацію з китайськими впливами у ЧР. 2010-го саме корпорація PPF спробувала отримати національну ліцензію в Китаї для свого найбільшого підрозділу Home Credit. Як ідеться в одній із публікацій Sinopsis про налагодження зв’язків між Китаєм та Центральною Європою, PPF з’ясувала причину відмови їм у ліцензії: це були прохолодні відносини між Чехією та Китаєм. Компанія почала наймати лобістів високого політичного рівня, щоб виправити таку ситуацію. Зірки зійшлися з обранням президентом Мілоша Земана, до якого й змогли знайти підхід лобісти PPF. Із його приходом до влади Чехія отримала нову китайську політику, а Home Credit ліцензію в КНР.

 

Читайте також: Нові полюси холодної війни


Після того як чеська корпорація дістала зелене світло для роботи в Китаї, інвестиції звідти почали заходити до Чехії. Флагманом стала компанія CEFC. Перші її покупки в Празі були доволі хаотичними: трохи нерухомості, футбольний клуб «Славія», телеканал TV Barrandov. Хороша відправна точка. «Для китайської сторони наша країна цікава з кількох причин: вона входить до ЄС і є достатньо малою, ключовими секторами економіки керує дрібка олігархів або близьких до них людей, тож із ними легко мати справу. Крім того, чеські комуністи — усе ще доволі велика політична сила, а соціал-демократи також у боргу перед китайцями», — пояснює Філіп Їроуш. 


Так після перших надбань голова правління CEFC Є Цзяньмін і став радником президента Земана. Однак наступні покупки CEFC у Чехії теж не вирізнялися зосередженістю на певному напрямі: посланці з Пекіна «докупили» ще пивоварню, інвестиційну групу, готелі та компанію, що контролює перевізника Czech Airlines. Утім, це відкрило дорогу до інших надбань світового ринку, і компанія стрімко зростала в рейтингах найбільших світових корпорацій. Врешті, 2017 року їй вдалося купити частку російської енергетичної компанії «Роснефть».


У контексті китайського впливу в ЄС загалом і Центральній Європі зокрема слід зазначити, що тут насторожує не рівень інвестицій: він мізерний порівняно з вкладеннями безпосередньо з Євросоюзу чи з Піднебесної в інші країни ЄС, наприклад Німеччину. Небезпека в іншому: нинішні уряди в країнах Вишеградської групи нерідко замішані в корупційних справах, що якраз і потрібно посланцям із Пекіна, які не завжди готові до прозорих тендерів. Це дуже чітко видно в оборудках із китайськими інвестиціями в Угорщині. Так, довкола найбільшої інвестиції КНР у регіоні — будівництва швидкісної залізниці Белград — Будапешт — було чимало скандалів. А проект, про який оголосили ще у 2013‑му та який мав показати вагу й обсяги співпраці в межах ініціативи «16+1» (ініціатива, започаткована Китаєм для налагодження співпраці із 16 країнами ЄС: країни Балтії, балканські держави та Вишеградська четвірка), досі не почали реалізовувати з угорського боку. До нього Євросоюз мав серйозні зауваження. Наприклад, те, що в контракті не було визначено тендерних процедур. Крім того, в аналітиків виникли питання, навіщо брати кредит у Китаю на будівництво, яке ЄС на 85% може фінансувати зі свого бюджету, і водночас зауваження, що проект не окупиться навіть за сотню років, бо потяги в тому напрямку не мають попиту. 

 

чеська розвідка попереджає про те, що в країні зростає шпигунська активність із боку китайської та російської розвідок, і в цьому є небезпека для країни та регіону


Попри те що Віктор Орбан щедро користується «китайською картою» у своїх відносинах із ЄС та обсяг китайських інвестицій в Угорщині перевищує суми, які отримує Чехія (в Угорщині це 2–3% ВВП, у Чехії — менше ніж 1% усіх прямих інвестицій), утім, політично він тримається від них далі, ніж президент Земан. Про це в коментарі Тижню каже президент Центру азіатських досліджень Центральної та Східної Європи, викладач Будапештського університету імені Матвія Корвіна Тамаш Матура: «Зв’язки між китайськими інвесторами та угорськими політиками далеко менш інтимні, ніж зв’язки Піднебесної з Прагою, де голова китайської компанії CEFC був особистим радником президента.

 

В Угорщині немає ознак значного політичного впливу, оскільки її уряд підтримує певні позиції Китаю без прохань із Пекіна». Проте бажання брати кредит у КНР під очевидно невигідний економічно для країни проект свідчить або про недалекоглядність, або про корисливі мотиви представників угорського уряду. Європейські медіа вже раніше писали, що Віктор Орбан формує довкола себе коло «дружніх бізнесменів», які збільшують власний капітал завдяки дотованим із ЄС проектам. Крім того, Угорщина та Греція (ще одна країна з китайськими інвестиційними проектами) не підписали спільну заяву Євросоюзу щодо неправомірності китайських вимог у Південно-Китайському морі. 

 

Читайте також: Die Welt: як Захід потурає Путіну, всепропальство в Європі


Серед китайських вкладень у Чеській Республіці є також інвестиції у сфері медіа. Компанія CEFC має також велику частку в телеканалі TV Barrandov. «Це частина китайської стратегії — скуповувати світові медіа, щоб отримувати більше позитивного покриття», — каже Філіп Їроуш. Водночас більше позитивного покриття отримують і друзі Пекіна та Москви, як-от Мілош Земан, який там має щотижневий ефір у програмі «Тиждень із президентом». 


Крім того, у країнах ЦСЄ дослідники спостерігають цікаве сплетіння інтересів Москви та Китаю. Про це, зокрема, раніше писали у Sinopsis: «Ми бачимо нову договірну систему родом із Євразії, часто нелегкий квазіальянс між Китаєм і Росією на пострадянському просторі вперше застосований та вдосконалений у Центральній Азії впродовж двох останніх десятиліть, із часу започаткування «групи п’яти» 1996 року та Шанхайської організації співпраці 2001-го. Цей дещо вимушений шлюб за розрахунком після анексії Криму 2014 року засвідчений угодою про співпрацю між Євразійським економічним союзом та ініціативою «Один пояс — один шлях» у 2015-му. Тепер усі домовленості рухаються далі на захід, до країн ЦСЄ у модифікованій версії з Росією як партнером за умовчанням». 

 

Читайте також: Китай приборкує банки, в США повертається менше доларів, ринки несподівано зростають


«Потиск рук Пекіна часом супроводжується накиданням вуздечок», — попереджав під час свого нещодавнього східноєвропейського турне держсекретар США Майк Помпео на брифінгу з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. Вкладаючи інвестиції, Китай шукає можливостей впливати. Поки що місцями йому навіть вдавалося знаходити підтримку країн ЦСЄ. Однак у нинішній ситуації торговельної війни між США та КНР невідомо, як розвиватимуться справи з китайськими інвестиціями. До того ж аналітики стверджують, що Піднебесна наразі намагається навести лад із власними вкладеннями за кордоном. За словами Філіпа Їроуша, уже вісім компаній на кшталт CEFC китайська влада зробила банкрутами, а сама CEFC продала футбольний клуб «Славія» — одну зі своїх інвестицій. Утім, новим власником клубу стала також китайська компанія.


Зростання уваги громадськості до діяльності Китаю в країнах ЦСЄ та попередження від безпекових структур, вочевидь, не даватимуть КНР та Росії створити надто багато «вуздечок», про які казав Майк Помпео. Крім того, чеська розвідка, наприклад, попереджає про те, що в країні зростає шпигунська активність із боку китайської та російської розвідок, і в цьому є небезпека для країни та регіону. Попереджений, отже, озброєний. Проте наскільки вдало вдасться протистояти таким загрозам за не надто активних у цій справі урядів, поки що питання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.