Минулого місяця німецькі ЗМІ активно обговорювали справу Сєрґєя К. — громадянина Німеччини російського походження, який воював на стороні терористів у російсько-українській війні на Донбасі. Це вже не перша справа в судах європейських країн проти тамтешніх громадян, які воювали проти української армії на Донбасі, однак усі ці справи мають одну схожу рису — жодне з обвинувачень не карає злочинців за участь у цій війні, а лише за правопорушення, пов’язані з цими діями. Чому так?
Йому хотіли дати прізвисько Ганс, однак він обрав собі Немо. Ні, не на честь героя книги Жуля Верна, а на честь рибки з однойменного мультика. Емігрував із РФ 2002 року, щоб очолити паству в Інгольштадті, Ландсгуті та Лінці. Отець Сєрґій — так про мігранта писав сайт РПЦ закордоном — згодом правив служби також у Мюнхені та Інсбруку. Біографію цього 48-річного чоловіка німецькі ЗМІ розібрали до найменших подробиць, які лишень могли відкопати. Причин кілька: Сєрґєй К. — не хто інший, як Сєрґєй Кісєльов, племінник одіозного російського пропагандиста Дмітрія Кісєльова. Завдяки цьому зв’язку справа привернула більше уваги журналістів — як на Заході, так і в Україні. Крім того, це перша справа проти громадянина Німеччини, вояка на стороні незаконних формувань на Донбасі, що отримала вирок суду. Згідно з німецьким законодавством, якщо підозрюваний готувався до участі в незаконних воєнних діях поза територією ЄС, то органу, що займається розслідуванням, потрібно отримати уповноваження від федерального міністерства юстиції. За даними газети Die Welt, із 2014-го до цього часу ця установа видала 238 таких уповноважень проти 300 осіб. Більшість таких випадків стосуються війни в Сирії, але вісім із них пов’язані з Україною. Однак це все справи щодо підозрюваних, кількість обвинувачень чи вироків значно менша. Наразі невідомо, скільки точно громадян Німеччини воювали чи воюють на Донбасі, однак станом на кінець 2017‑го було відомо про 26 осіб, що перебували в зоні бойових дій. Як повідомляє видання Tagesspiegel, вважається, що 20 із них брали участь у бойових діях на стороні терористів. На початку воєнних дій ці цифри були значно вищі. Західна преса писала про близько 100 громадян Німеччини, що готові померти за Путіна на Донбасі. Більшість із них, як і Сєрґєй К., російського походження.
Читайте також: Огляд InformNapalm: РЕБ-ігри Москви та “зелені чоловічки” в Грузії
Як пишуть журналісти, які були присутні на слуханні справи Сєрґєя Кісєльова в суді Мюнхена, 2008 року тоді ще отець Сєрґій покинув духовну службу. Суду пояснив, що зробив це з особистих причин. Після цього працював в аеропорту Мюнхена та логістичній компанії в Інгольштадті, далі навернувся в іслам. Уже відвоювавши за терористів на Донбасі, вирішив отримати чернечий постриг, задля чого помандрував на гору Афон. Дорогою звідти його й затримали.
Цікаво також те, що інтерв’ю Кісєльова-старшого надало німецькому обвинуваченню більше доказів у розслідуванні стосовно терориста. Оскільки справу було розпочато з анонімного звернення до прокуратури, то припускають, що воно було зроблене на основі інтерв’ю Дмітрія Кісєльова 2016 року. Обвинувачено було Кісєльова лише в підготовці злочину проти держави, а не в участі в збройних формуваннях. Російського терориста з німецьким паспортом судили за законодавством, спрямованим проти так званих іноземних бійців — громадян ЄС, які їдуть воювати за «ІД». 2015 року в Бундестазі проголосували зміни, які зробили німецьке антитерористичне законодавство жорсткішим. Так, підсудною вважається вже сама подорож до країни, де ведуться бойові дії, з наміром брати в них участь.
Фотографії в соціальних мережах та інтерв’ю Кісєльова-молодшого медіа-ресурсам терористів стали частиною обвинувальної бази. Усе це й дало можливість суду винести вирок, за яким злочинець проведе за ґратами два роки й три місяці.
Загалом соцмережі відіграють чималу роль у зборі доказів для обвинувачення в усіх без винятку країнах Європи, де відбуваються такі судові процеси.
Про те, що сербські найманці воюють на Донбасі на стороні терористів, уже писали чимало. Медіа Сербії не раз торкалися цієї теми й навіть брали в них інтерв’ю. Однак у самій країні проти цих осіб також відкриті кримінальні провадження, дехто навіть відбуває (чи відбув уже) покарання. У грудні минулого року видання Balkan Insight опублікувало власне розслідування про «братів Донбасу». За інформацією видання, з 2015 року в Сербії засуджено 30 громадян, які в минулому воювали на стороні терористів у російсько-українській війні, ще 16 очікували на вирок на час публікації матеріалу.
Із 2014-го в Сербії набув чинності закон, який забороняє своїм громадянам воювати в іноземних конфліктах, перебувати у військових чи парамілітарних формуваннях (якщо це не офіційна місія, частиною якої є Сербія). Коли громадяни цієї держави 2014 року масово вирушили на Донбас, повернутися додому їх закликав навіть тодішній прем’єр (нинішній президент) Александр Вучич.
Читайте також: Огляд InformNapalm: доля “вишок Бойка”, нові докази проти підрозділів ЧФ РФ і справжнє ім’я спільника Бабая
Як і з німецьким найманцем російського походження Кісєльовим, чимало інформації для сербських та чорногорських розслідувачів надходить із соціальних мереж. Так, у випадку з учасником терористичних формувань на Донбасі Марком Баровичем (родом із Чорногорії), саме його профайл у Facebook став доказом, що на сході України він не просто керував вантажівкою, як спочатку намагався довести, а брав участь у воєнних діях за терористів. Зміни до законодавства, згідно з якими участь громадян Чорногорії у воєнних діях на іноземній території є злочином, було також прийнято 2015 року, і справа Баровича стала однією з перших, по якій винесли вирок за цією оновленою законодавчою базою.
Для багатьох вихідців із балканських країн події на Донбасі — не перший воєнний конфлікт, в якому вони беруть участь, полюбляють вони й фотографуватися та фіксувати свої незаконні дії (як дослідили журналісти-розслідувачі із Balkan Insight) ще з тих часів, коли не було мобільних телефонів. Судді в Сербії можуть виносити більш жорсткі вироки, якщо бійці скоюють ті самі правопорушення знову й знову.
Участь італійських ультраправих у подіях на сході України не була для когось секретом упродовж тривалого часу, аж від початку конфлікту. Однак італійські правоохоронні органи звернули прискіпливу увагу на це лише в серпні минулого року. Тоді прокуратура Генуї видала ордер на арешт шести осіб, звинувативши їх в участі у «проросійських бойових формуваннях на Донбасі».
Читайте також: Росія-Литва: шторм, що насувається
Як повідомляла тамтешня газета la Repubblica, 1 серпня спецпідрозділ італійських карабінерів ROS заарештував трьох іноземних бійців — Антоніо Катальдо, албанця Олсі Клутані та молдаванина Владіміра Вербитчія. Також було видано ордер на арешт іще трьох осіб — Андреа Пальмері (лідер праворадикальної хуліганської групи Bulldog Lucca), Ґабріеле Каруґаті (син місцевого політика із партії «Ліга Півночі») та Массіміліано Каваллері. Імовірно, всі перебувають на Донбасі. Пальмері, наприклад, досі активно дописує на своїй сторінці у Facebook. Останній запис там від 20 березня. Як повідомляє la Repubblica, посилаючись на генуезьке судочинство, Пальмері, мабуть, був зв’язковим між найманцями та організацією «Нічні вовки».
Посольство України в Італії повідомляло, що кримінальну справу було відкрито у зв’язку з надісланою посольством України в Італії інформацією про участь її громадян у війні на Донбасі. Затриманих обвинувачували у вербуванні та фінансуванні осіб для участі в бойових діях. Усього по цій справі проходить 15 людей, а італійська прокуратура розпочала розслідування вже 1 серпня 2018 року. Хоча сама справа бере початок іще п’ять років тому, коли правоохоронні органи розпочали розслідування щодо скінхедів італійського регіону Лігурія.
6 березня італійське видання la Repubblica повідомило, що 34-річний колишній військовий Антоніо Катальдо погодився на покарання у вигляді позбавлення волі на два роки й вісім місяців. Остаточне рішення по двох інших найманцях (Олсі Клутані та Владіміру Вербитчію, які також визнали свою провину) має бути винесено під час засідання 30 квітня.
Італія також ухвалила спеціальне законодавство 2015 року, в якому прописано покарання бойовиків, однак воно більше спрямоване на громадян Італії, що брали участь у воєнних діях на стороні «Ісламської держави». Вочевидь, причина в тому, що «ІД», на відміну від «ЛНР» та «ДНР», Італія та інші країни Євросоюзу вважають терористичною організацією. Це й впливає на не надто активні судові провадження щодо громадян, які брали участь в російсько-українській війні на стороні терористів.