Світ

  ▪   Вайдас Сальджюнас
  ▪   Вільнюс

Росія-Литва: шторм, що насувається

Про що свідчить поява російського безпілотника в Литві
Матеріал друкованого видання
№ 8 (588)
від 21 лютого

Три роки тому холодним зимовим ранком російський літальний апарат порушив повітряний простір країни-члена НАТО й промчав на малій висоті. Коли він здійснив аварійну посадку, цивільні знайшли його непошкодженим і повідомили владі. Справу тоді засекретили, а два тижні тому оприлюднили.


Схоже на трилер про холодну війну, та справа реальна, і про неї йдеться в нещодавньому литовському звіті з оцінкою загроз національній безпеці — щорічному документі, який представляють широкому загалу Департамент держбезпеки та військова розвідка, а саме Другий департамент оперативних служб при Міноборони Литви. «2016 року на території Литви було знайдено пов’язаний із Росією розвідувальний безпілотник. БПЛА такого самого типу літав над Сирією, Лівією та Східною Україною, де відбувалися бойові дії, які підтримує Росія. Знайдений безпілотник зібрано з компонентів, вироблених у кількох країнах, однак на ньому встановлено російське програмне забезпечення. Він належить до лінійки аналогів, що використовувалися російською розвідкою та службами безпеки. БПЛА призначений для фотографування наземних об’єктів. Дрон оснащений високоточним модулем із гіроскопом та акселерометром, що дає змогу летіти запрограмованим шляхом навіть за умов придушення GPS-приймачів», — ідеться у звіті.

 

Читайте також: Автокефалія: несподівані клопоти


Протягом багатьох років звіти литовської розвідки зосереджувалися на загрозах від Росії у військовій, економічній, інформаційній сферах та стосувалися її розвідки. У кожному з них розглядалися різні напрями: таємні операції, діяльність активістів п’ятої колони або потенційно небезпечна ескалація, спричинена безпосередніми воєнними діями чи «зеленими чоловічками». Ці «чоловічки» та перелік загроз добре знайомі українцям, які постійно застерігають Європу про дії Росії й нагадують, хто тримає оборону на Сході.

Ідею про потенційне чергове вторгнення росіян в іншу країну на Заході занадто часто сприймали скептично й роздратовано. Однак поступово у Європі, а не тільки в країнах Балтії, почали розуміти ситуацію, й елементи мозаїки складалися в єдину картинку шторму, що насувається


Ідею про потенційне чергове вторгнення росіян до іншої країни на Заході занадто часто сприймали скептично й роздратовано. Однак поступово у Європі, а не тільки в країнах Балтії, що їх донедавна вважали параноїками й панікерами, почали розуміти ситуацію завдяки дрібним інцидентам, як-от порушення безпілотниками повітряного простору НАТО, й елементи мозаїки складалися в єдину картинку шторму, що насувається. Загрози російської воєнної агресії не новинка, так само, як сумніви щодо можливості воєнної конфронтації, ініційованої РФ проти НАТО. Вважається, що Кремлю не вистачить сил на такі відчайдушні дії. Зі слів «російська загроза» кепкують у Росії та за кордоном: мовляв, перебільшення. Насправді сумніви поширюються й на інші сфери, ближчі до РФ. Так, протягом останніх п’яти років після російської окупації й анексії Криму та війни на Донбасі, увага до джерел напруженості, як-от конфронтація на Азовському морі, поступово послаблюється. Українцям на передовій може здатися, що «м’який Захід» їх забув, ба навіть покинув, що не хоче наражатися на конфронтацію з Москвою. Якби не кілька дружніх країн, що не тільки підтримують санкції проти Росії, а й забезпечують військову допомогу, війна в Україні була б забута. Литовській владі смішно читати заяви сепаратистів (деякі лунають щомісяця): «Литовські снайпери на лінії зіткнення на Донбасі»; «Солдати НАТО воюють та помирають у таємній війні проти так званої Народної республіки».


Насправді, окрім офіційної військової допомоги Литви для України (інструктори на Західній Україні та постачання зброї), є волонтерський рух, організований активістом шведського походження Йонасом Оманом, який нещодавно отримав литовське громадянство за діяльність на підтримку України. Його ініціативи з краудфандингу дуже цільові й конкретні, спрямовані на допомогу українським підрозділам — від військового оснащення до прапорів. Тож стяги НАТО або Литви майорять на лінії фронту невипадково, і саме вони обурюють та підбурюють пропагандистську машину сепаратистів. За оцінкою литовської розвідки, наразі Росія не має довгочасної стратегії ані для вирішення конфлікту, ані для нормалізації відносин з Україною. «Тож РФ шукає можливостей дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні й дискредитувати Київ в очах західних союзників та міжнародної спільноти. […] Найближчим часом поновлення повномасштабного збройного конфлікту на Донбасі малоймовірне», — заявила розвідка.


За висновком пізнішого звіту, загроза безпосередніх воєнних дій із боку росіян проти країн — членів НАТО теж малоймовірна. Здебільшого завдяки діям Альянсу: із 2017 року організація розташувала бойові групи завбільшки з батальйон у кожній країні Балтії (близько 1200 солдатів). Ці батальйони вважаються силами прикриття, що воюватимуть із першого дня з арміями країн Балтії в разі гібридної війни або безпосереднього вторгнення та складаються із солдатів з різних країн НАТО. Так буде легше запустити в дію Ст. 5, відповідно до якої атака проти однієї країни — члена НАТО є атакою проти всіх. У звіті також сказано, що Кремль, імовірно, вирішив, нібито ключ до країн Балтії не у Вільнюсі, Ризі чи Таллінні, а в Брюсселі або інших столицях. Там місцеві заходи контррозвідки обмежили діяльність російської резидентури. «РФ вважає, що, коли вдасться нормалізувати відносини з ЄС, країни Балтії муситимуть пом’якшити позицію щодо Росії, інакше їх звинуватять у підриванні відносин із Кремлем», — мовиться у звіті. Цей висновок підтверджується тим, що російські спецоперації переміщуються в треті країни. 

 

Читайте також: Уявне міжмор’я


Наводиться приклад одного литовського чиновника, до якого 2008-го звернувся представник російської розвідки. Потім контакти припинилися, але торік, коли чиновник переїхав за кордон для виконання завдання, поновилися. «За кордоном російська розвідка діяла сміливіше, організовувала таємні зустрічі, вручала подарунки, пригощала його в ресторанах і намагалася залучити до збору розвідданих. Вона також намагалася переманити громадянина Литви до Росії, спокушаючи вигідними бізнес-зв’язками з російською енергетичною компанією», — зазначається у звіті. Щоправда, зусилля росіян провалилися, бо їх викрили. Приділяючи багато уваги литовцями, які служили в радянській армії, а нині обіймають посади в правоохоронних органах, у військовій сфері, політиці чи бізнесі, російські спецслужби «заохочують» колишніх колег поновити (безпосередньо чи віддалено) стосунки з колишніми товаришами в Литві. Скидається на класичну шпигунську гру.


Відтоді як торік росіяни зазнали на Заході нищівної поразки (невдале отруєння Скріпалів, затим викрита змова проти Організації із заборони хімічної зброї в Нідерландах, де агенти ГРУ планували кібератаку; як наслідок — російських «дипломатів» вислали з 29-ти країн), настрій на Заході нібито поліпшився, ба навіть став оптимістичним. Однак це може бути частиною маскування з обох сторін.


Ймовірно, порушення повітряного простору НАТО російським БПЛА — один із тривожних дзвіночків про те, чого очікувати далі. Цей безпілотник використовується для корегування артилерійського вогню на Донбасі й упав не на литовсько-білоруському кордоні (ще один доказ військової інтеграції Білорусі з Росією). Він залетів углиб території Литви, проминувши військові об’єкти. Зашифровані дані, що зберігаються в дроні, можуть виявитися золотою знахідкою для розвідки НАТО, але також засвідчують сміливіші дії росіян.


Хоч у звіті применшується безпосередня воєнна загроза для Литви, але наголошується, що в сусідній Калінінградській області нарощуються бойові з’єднання: новий танковий підрозділ, три нові ескадрильї реактивних винищувачів, що як ніколи агресивно щороку діють проти розвідувальних літаків НАТО над Балтійським морем.

 

Читайте також: Чому російські турботи не наша проблема?


У нещодавно оприлюдненому звіті Шведського інституту оборонних досліджень зазначається, що Росія справді готує повномасштабну війну в регіоні. Інсценовані бомбардування Стокгольма й стратегічно важливого острова Готланд, де шведи нещодавно посилили оборону, активізація російських субмарин, навчання з бойовими ракетами й симуляції екстреного запуску ракет «Іскандер-M», російське радіоелектронне придушення на півночі під час Trident Juncture 2018 — най­масштабніших за багато років навчань НАТО — та нещодавнє повідомлення про навчальну атаку російських бомбардувальників проти норвезького міста Вардьо, де розміщується радар… Це далеко не повний перелік свідчень того, що нинішній висновок про неспроможність чи небажання росіян провокувати Альянс та його союзників може швидко змінитися. Здатність російських збройних сил швидко мобілізуватися та переміщувати численні підрозділи й оснащення великими територіям була відзначена аналітиками НАТО під час навчань «Запад», «Восток», а також дрібніших заходів, зокрема нещодавнього біля естонського кордону, де російські десантники стрибали з десятків військово-транспортних літаків.


Останні події навколо розриву Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, який Росія порушила, розробивши ракету 9M729, відкрили скриньку Пандори. Такого не було з часів холодної війни в небезпечних 1980-х. З’ясувалося, росіяни вже мають щонайменше чотири дивізіони таких ракет і планують розробляти наземну модифікацію  ракети «Калібр». Їхній морський різновид випробовувався в боях у Сирії. У литовському звіті зазначається, що картографічна діяльність безпілотників невипадкова: російській розвідці треба оновити координати для ракетних ударів.


Попри незмінні сумніви щодо здатності військово-промислового комплексу Росії випускати якісну продукцію великими партіями, шлях до конфронтації із Заходом прокладено. Cоюзники реагують, зокрема розглядаються такі варіанти, як додаткова військова присутність США в Польщі (так званий Форт Трамп), посилення військової допомоги для України та активніші розвідувальні операції над Балтійським і Чорним морями, де натовські розвідувальні літаки перебувають як ніколи часто. Надії на те, що конфронтації вдасться уникнути, дедалі послаблюються, і ситуація оцінюється реалістично.


Для тих, хто уважно стежить за подіями, влучне порівняння Росії з Мордором, толкінівським світом зла, стає дійсністю. Відносний спокій у воєнній активності, затьмарений таємними операціями, можна порівняти зі ще одним пасажем із Толкіна. Коли один із персонажів захоплюється тишею чис­того, зоряного неба, чарівник відповідає йому, що це глибокий вдих перед пірнанням. Затим починається війна. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.