Ми хочемо бачити чемпіонат із футболу 2012 року як велике європейське родинне свято, – заявив Тижню керівник Бюро з підготовки Євро-2012 у Гданську Збіґнєв Вейнар. – Ми вивчили досвід Австрії та Швейцарії, які проводили попередній турнір 2008-го, і не хочемо, щоб наші жителі напередодні змагань розбіглися з міста, як перед нашестям варварів (саме так трапилося в кількох швейцарських містах-господарях. – Ред.). Навпаки, ми роз’яснюємо: до нас приїдуть друзі, і це серйозна нагода для рекламування Гданська на майбутнє».
І хоча це місто вже неабиякою мірою туристичне, на досягнутому влада на чолі з мером Павлом Адамовичем не зупиняється. Наразі туди приїздять зі своєю ностальгією німці, припливають поромами відпочити під дешеву випивку шведи, заїздять на шопінг-тури росіяни з Калінінграда. Водночас «під» Євро-2012 створюють цілий житловий масив, будують Європейський центр солідарності, розширюють дорогу до аеропорту, де фактично зведено ще один термінал. Мерія замовляє раз по раз опитування громадської думки щодо чемпіонату й може бути задоволена: більшість жителів міста й агломерації (до якої належать також Сопот і Гдиня), а також Поморського воєводства загалом не бояться навали фанатів, і вважають, що цей шанс Гданськ використає розумно.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
Гданськ, може, й не найкращий, але досить типовий приклад того, наскільки ґрунтовною є підготовка Польщі до майбутнього свята футболу. «Ми й так не стрибнемо вище себе, і якщо хтось із Західної Європи вважає нас сьогодні недорозвиненими, то не факт, що Євро-2012 змінить цей підхід, – каже Ярослав Обремський, заступник міського голови Вроцлава, де також відбудуться матчі групового турніру. – Ми не вразимо німців чи французів автострадами, але можемо здивувати організацією. Маємо нагоду підняти загальний рівень інфраструктури в місті, зробити так, щоб уболівальникам тут сподобалося, щоб вони захотіли приїхати сюди ще й розповіли про нас іншим».
Бажаючи сподобатися гостям Євро-2012, поляки розробляють плани А, В та С відповідно до того, які команди приїдуть саме до них, не чекаючи результатів жеребкування групового етапу чемпіонату, котре відбудеться 3 грудня в Києві. Йдеться про те, щоб принаймні в електронному вигляді мати всі рекламні та допоміжні інформаційні матеріали, а після 3 грудня їх залишиться тільки видрукувати. Залежно від того, прибудуть до Вроцлава / Познані / Гданська / Варшави уболівальники з ближчої (як-то, приміром, Німеччина), чи віддаленої (як Англія, Португалія) країни, слід бути готовими до серйознішого навантаження чи то аеропорту, чи автошляхів. Вроцлав може похвалитися новою 35-кілометровою об’їзною автострадою, яка пройде біля самої арени (польський уряд проплатив €1 млрд інвестиції). «Так, насправді стадіон (на фото. – Ред.) є лише додатком до автобану», – не приховуючи задоволення констатує Обремський. До місця проведення матчів можна буде доїхати також залізницею з вокзалу та швидкісним трамваєм із центру (загалом з’являться три нові трамвайні маршрути).
Арени, однак, теж будують не заради самого футболу. Негативний досвід Португалії, коли чимало новоспоруджених об’єктів після Євро-2004 стояли пустками, примусив Польщу продумати стратегію «що опісля?» Так, Національний стадіон у Варшаві навіть не матиме постійного трав’яного покриття – його розгортатимуть безпосередньо перед матчами, їх очікують до кільканадцяти щороку. Об’єкт належить не місту, а Міністерству спорту, котре планує здавати його в оренду під проведення концертів, масових акцій тощо. Іншою характерною ознакою столичного Національного стануть кілька поверхів офісних приміщень між зовнішньою стіною і трибунами. Розташування стадіону фактично в самому центрі міста (три зупинки трамваєм, або 15 хвилин пішки від Палацу культури і науки, де буде фанзона, та головного вокзалу) сприятиме тому, щоб ці апартаменти не пустували. Капіталовкладення в гданський стадіон (держава профінансувала дві третини, а місто – решту зі €160 млн) буде компенсовано за рахунок його здавання в оренду місцевому клубові «Лехія», плати за використання бренду фірми, яка зведе об’єкт, у його назві (PGE Arena Gdaсsk) тощо. Вроцлавський стадіон називатиметься Slask («Шльонськ» – пол. «Сілезія». – Ред.), аналогічно до місцевої команди. На сьогодні усі VIP-ложі стадіону вже орендовано на три роки наперед.
КОМФОРТ
За словами Міколая Пьотровського із громадської організації PL. 2012, яка функціонує при Польському олімпійському комітеті, для кращого обслуговування гостей Євро-2012 у країні запущено в дію кілька програм. Одна з них, апробована в Європі, має назву Polish pass. Її сенс у тому, що будь-який фанат, не знаючи місцевих реалій (очікують, що з мільйона гостей 80% приїдуть уперше), довіряє організацію свого візиту одній із двох уже визначених фірм, котра візьметься оформити прибуття цієї людини з батьківщини до Польщі та пересування всередині країни. Вона ж таки забезпечуватиме гостя проїзними на всі види транспорту в певному місті, бронюватиме йому місця в готелях, дбатиме про медичне страхування. Замовлятимуть весь пакет послуг через інтернет. Іще одна програма – «Академія Євро-2012» – передбачає підготовку персоналу до зустрічі з європейськими вболівальниками. Йдеться, скажімо, про касирок на вокзалах чи таксистів (за навчання поліцейських візьметься їхнє ж таки відомство, бо це його прямий обов’язок; те саме стосується обслуги готелів). До речі, вважають, що знання лише англійської аж ніяк не досить.
Окрім підготовки певних професійних груп буде задіяно також відому в Європі систему «Амбасада (посольство. – Ред.) вболівальника». У містах-господарях будуть розташовані свого роду мобільні штаб-квартири, де працюватимуть волонтери з тих країн, команди яких приїдуть грати в дане місто. Передусім це студенти або ж набрані безпосередньо перед турніром громадяни, які постійно проживають у своїх державах, але їдуть на Євро-2012. У цих «Амбасадах» уболівальник зможе отримати вичерпну інформацію рідною мовою про організацію турніру в місті. Такий комплексний підхід, вочевидь, допоможе полякам уникнути комунікативних проблем, на відміну від України, де «мовне питання» під час чемпіонату може стати одним із найгостріших. На сьогодні організатори з нашого боку демонструють цілковиту лінгвістичну неготовність. Автор цих рядків був зовсім нещодавно свідком, коли нещасний – інакше не висловишся – юнак із-за кордону намагався в одній із лише двох кас міжнародного напрямку київського залізничного вокзалу купити квитки до Одеси. Біля стіни стояв його 100-літровий рюкзак, до якого була припнута благородного вигляду псина (пояснення провіднику вагона, де довідка від ветеринара, були ще, вочевидь, попереду…). Молода касирка на мигах старалася пояснити хлопцеві, що є тільки верхні полиці. У сусідній касі старша її колега вдоволено посміхалася. Так само бавила ситуація двох стажерок позаду: «Диви, от же ж телепень, не понімa…»
НАБОЛІЛЕ
Проблем у Польщі під час підготовки до Євро-2012 також вистачає. Та вони мають, м’яко кажучи, дещо інший вимір, ніж українські. Не встигають відкрити арени у Гданську до 9 червня – зроблять це 23-го. Непорозуміння є і з підрядником будівництва Національного стадіону у Варшаві, але, так чи так, вони не вплинуть на його здачу в експлуатацію. «Нам, полякам, головне виставити дедлайн, а вже потім починаємо чухати потилицю», – жартує заступник мера Вроцлава Ярослав Обремський.
Приміром, якщо у Варшаві «проблемою» є недостатня кількість автобусів із низькою підлогою, то в Києві – те, що вони ходять, коли їм заманеться (без чіткого графіка). Коли в Польщі доволі серйозно непокоїть поведінка фанатів, то в Україні натомість досі пам’ятають брутальність дніпропетровського «Беркута» на матчі «Динамо» – «Шахтар» 2007 року. Якщо сервіс у західного сусіда розрахований передусім на середній клас, то в нас – дорогі готелі, такі самі ресторани, нерідко без відповідного рівня обслуги. То для кого Євро-2012? Напрошується думка, що в Польщі чемпіонат для простих поляків, а в Україні – для бізнесу високопосадовців, наближених до розпилювання бюджетних коштів під нього ж таки.