Охто Каннінен вважається одним із батьків фінського експерименту з базовим доходом. Учений-соціолог вперше описав проект у короткій статті й супроводжував фінський експеримент від початку. Тепер він залучений і до оцінки отриманих даних. Отримані результати ставлять перед Канніненом та його колегами дедалі більше запитань.
Нещодавно Каннінен разом з іншими науковцями презентував найновіші результати експерименту під час обговорення у фінській соціальній службі Kela. Інтерес до проекту у світі був таким великим, що науковці почали оприлюднювати результати раніше, ніж планували. Щойно вчені отримували нові дані, вони виходили з ними до громадськості.
Хоча, ймовірно, результати хибно описують актуальну ситуацію: що більше дізнаються дослідники, то розгубленішими стають. Дані частково суперечливі, а деякі процеси вчені навіть не можуть собі пояснити.
Наприклад, чому ті одержувачі базового доходу, які вже давно втратили роботу, не мали успіху в пошуках нової. «Стимули працювати були величезні», — каже Каннінен. Знаходячи роботу, учасники не лише могли зберегти щомісячний базовий дохід. Із додаткової заробітної плати стягувалися при цьому значно нижчі податки. Зазвичай із тисячі додатково зароблених євро в місяць вираховується 53% податків і зборів. Тоді як для учасників експерименту це був лише 41%. У надзвичайних випадках податкове навантаження було на 23 процентних пункти нижчим. «Таке велике стимулювання в звичайному житті майже ніколи не трапляється», — каже Каннінен.
Читайте також: У Фінляндії розпочався експеримент із виплати безробітним €560 на місяць
Великі стимули працювати не допомагають
Дослідників вразило те, що учасники експерименту працювали не більше, ніж ті, хто не отримував базового доходу. «Були величезні стимули, але на зайнятість вони не мали жодного вирішального впливу», — розповідає вчений.
«Здається, наче…» — починає він, зупиняється посеред речення, витримує паузу, зітхає і не закінчує думки. «Пізніше ми можемо поширити експеримент на людей із низьким доходом, — каже натомість. — Можливо, у цій групі побачимо більший ефект».
«Причиною може бути те, що для багатьох давно безробітних учасників просто немає роботи, — веде далі дослідник. — Їхня освіта нижча за середню в суспільстві, кожен четвертий учасник не говорить фінською як рідною, а вся група відносно далека від ринку праці».
Каннінен і його колеги поки що не розуміють, чому так багато учасників і далі брало участь у заходах служби зайнятості, якщо вони як одержувачі базового доходу не були зобов’язані це робити. Такі активності, як-от курси підвищення кваліфікації та семінари, вважаються надокучливими й часто не сприяють досягненню мети.
Не зрозуміли правил?
«Чому стільки учасників і далі зверталося по допомогу з безробіття й хотіло залишатися в службі зайнятості? — запитує дослідниця Мінна Іллікенне. — Це один із багатьох моментів, які ми повинні з’ясувати. Причиною може бути просто нерозуміння учасниками правил експерименту».
Задля експерименту наприкінці 2016 року випадковим чином відібрали 2 тис. осіб із-поміж усіх одержувачів фінської соціальної допомоги, які давно втратили роботу. Протягом двох років вони отримували €560 базового місячного доходу, що приблизно відповідає розміру соціальної допомоги. Відмовитися учасники могли лише з обґрунтованих причин.
Читайте також: Стали відомі результати парламентських виборів у Фінляндії
З експериментом, який пропонував Каннінен, ця модель мала вже небагато спільного: він та інші дослідники хотіли випробувати у Фінляндії безумовний базовий дохід. Його ідея зацікавила багатьох жителів північної країни: як розвивалося б суспільство, де кожен отримував би від держави гроші, ніхто не був би змушений працювати й усі змогли б реалізовуватися без будь-яких матеріальних примусів? Саме на ці питання хотіли знайти відповіді Каннінен та інші вчені.
Щоправда, новообраний право-національний ліберально-консервативний уряд урізав цю програму: політики хоч і говорили про базовий дохід, але більше не хотіли випробовувати суспільну утопію. Натомість влада з допомогою дослідників хотіла зрозуміти, як спонукати безробітних іти на погано оплачувану роботу та неповну зайнятість, щоб окрім соціальних виплат мати додатковий заробіток і таким чином позбутися безробіття.
Безробітним із базовим доходом ведеться краще
У лютому цього року фінська соціальна служба Kela оприлюднила перші проміжні результати експерименту. Вчені проаналізували інформацію про учасників, надану соціальною службою, й оцінили результати їх добровільного опитування.
Учасникам експерименту таки велося краще, ніж контрольній групі інших безробітних: вони почувалися здоровішими, менше зазнавали стресу, більше довіряли іншим людям, політиці та суспільству. Однак одержувачі базового доходу в перший рік працювали не більше й не менше, ніж інші безробітні без нього. Незначні відмінності між групами були в межах статистичної похибки.
Тим часом є дані кінця 2017 року, які свідчать про те, що один невеликий ефект таки був: тоді учасники експерименту знаходили роботу частіше, ніж інші давно безробітні.
Читайте також: Фінська відповідь Росії
Відкладений вплив на безробіття?
Однак Каннінен застерігає: не варто надто позитивно інтерпретувати ці результати. «Ще не час святкувати», — сказав дослідник. Оптимістичним тлумаченням його слів могло бути те, що базовий дохід, щоб стати дієвим, потребує часу.
Той факт, що одержувачі в середньому працювали трохи більше, ніж контрольна група, може пояснюватися тим, що напередодні та після Різдва попит на робочу силу більший. Якщо прибрати цей фактор, різниці могло і не бути.
Проте дослідники цілковито не відмовилися від надії випробувати безумовний базовий дохід. 14 квітня фіни обиратимуть новий парламент, деякі партії у своїх передвиборчих програмах обіцяли протестувати безумовний базовий дохід у його первинній запропонованій формі, за якої кожен незалежно від доходу й статків отримує місячну виплату.
«Я сподіваюся, у нас буде новий, розумніший уряд, який розпочне новий експеримент, — каже керівник проекту Оллі Канґас. — Лідери деяких партій запевнили мене, що в разі їх обрання зроблять це. Може, я наївний, але я вірю їм».