Перша з трьох великих революцій починається в маленькому готелі, розташованому між лісами й фермами, за 50 км на північ від Манхеттена. 1961 року там збирається група висококваліфікованих інженерів IBM, елітний підрозділ, із таємною місією. На той час IBM уже мала на ринку чимало комп’ютерів — машин завбільшки із шафу, але менеджерам цього було вже замало. Вони вимагають від інженерів чогось нового: суперапарат, що розпочне наступну еру.
І вони розробили System/360 — перший комп’ютер, придатний до оновлення. Досі клієнти, яким було потрібно більше пам’яті чи потужності, мали щоразу купувати нові комп’ютери. А S/360 можна розширювати. Правління в захваті. Усі знають, що розробка «проковтне» величезні гроші, багато мільярдів доларів, стільки, що це, можливо, зруйнує IBM. Але підприємство йде на ризики й досягає успіху. S/360 мав стати одним із найважливіших винаходів ХХ століття й зробити IBM наймогутнішим технологічним концерном у світі.
«Це була гігантська ставка, — стверджує в розмові з Die Welt колишній менеджер IBM Джеймс Кортада. — Якщо клієнти не сприйняли б машину так добре, сьогодні фірма не існувала б».
Здається, блиск і злидні в IBM завжди йшли поруч. System/360 — це лише один приклад із багатьох. Коли 1981 року концерн презентував свою першу персональну ЕОМ, це викликало другу велику комп’ютерну революцію, а тоді настала криза. Кілька тижнів тому IBM показала пристрій, який має ініціювати третю революцію, Q System One, перший квантовий комп’ютер для комерційного використання. Чи настане незабаром наступна криза — ще ніхто не знає, однак актуальні цифри не обнадіюють. В останньому кварталі 2018-го прибуток спав на 3,5% порівняно з показниками попереднього року. І це тоді, коли економіка США переживала бум.
Читайте також: Хайтек-шарашка
IBM випустила дві інновації століття, третя, імовірно, з’явиться незабаром. Що це за фірма, яка раз по раз змінює світ, натомість сама при цьому опиняється на межі банкрутства? Чим же, врешті, займається цей гігант, про який сьогодні майже не говорять, попри те, що він присутній у 178 країнах і дає роботу 370 тис. осіб — більше, ніж Google, Apple та Facebook разом узяті?
Квантові комп’ютери пасують до ДНК IBM
У світі IBM (International Business Machines) ідеться не про гарні смартфони, а про наступний великий стрибок для індустрії. Звісно, що для приватного користування систему Q System One чи квантовий комп’ютер ніхто не купуватиме. Він має габарити 2,5 на 2,5 метра — IBM знову зробила пристрій розміром із шафу. Те, що через півстоліття після системи 360 концерн досі робить ставку на гігантські комп’ютери, схоже на іронію історії.
Але квантові комп’ютери пасують до ДНК IBM. Вони розроблені, щоб допомагати компаніям виконувати різноманітні завдання, як-от оптимізація глобальних ланцюжків постачання або розрахунки ризиків фінансових ринків. Пристрої використовують квантові ефекти й тому мають бути надзвичайно швидкими. Через кілька років IBM хоче досягти так званої квантової переваги — тієї точки, у якій квантові комп’ютери можуть вирішувати проблеми, з якими сучасні пристрої не можуть упоратися. Компанія є лідером у галузі, Q System One значно випереджає своїх конкурентів.
«IBM підтримує функціонування сучасного суспільства, — говорить екс-співробітник корпорації Джеймс Кортада. — Навіть якщо ми це рідко помічаємо». Історик із докторським ступенем, родом із Вірджинії, він майже чотири десятиліття працював на підприємство у сфері збуту, консалтингу й досліджень. А тепер написав про цей час книжку на 747 сторінок: мабуть, і сьогодні наймасштабніша праця про IBM. Англійська назва «The Rise and Fall and Reinvention of a Global Icon»(«Злет, падіння й трансформація глобальної ікони»). Книжка кілька днів тому вийшла в США.
Коли її читаєш, складається враження, що IBM — найважливіший інноватор Америки. Що не Google, Apple чи Facebook написали найцікавіші розділи в історії технологій, ці немовлята із Кремнієвої долини, а заснований 1911 року гігант із центром у штаті Нью-Йорк. Але чому тоді всі говорять про молоді компанії? Чому міленіали в США про IBM нині знають не більше, ніж те, що фірма щось робить із комп’ютерами?
«У компаній з Кремнієвої долини більше гламуру», — розказує далі Кортада. Також їхні продукти — пошукові системи, мобільні телефони, соціальні мережі — ближчі до повсякдення людей. Це вводить в оману стосовно того, хто справді домінує в технологічному секторі. «Реальна сила — це IBM», — вважає автор книжки. IBM заробляє мільярди за лаштунками, працює на корпорації, уряди, спецслужби й армії.
Big Blue вважався синонімом прогресу
Це підприємство, можливо, як жодне інше, доклалося до підйому Америки. IBM відіграла ключову роль, коли країна після Великої депресії розбудовувала свою пенсійну систему: ніхто інший не міг розраховувати виплати й видруковувати чеки для мільйонів громадян. Під час холодної війни IBM розробила системи радарів, які попереджали американських генералів про наближення радянських бомбардувальників. 1969 року перша посадка на Місяць вдалася, бо Apollo 11 мав на борту комп’ютер від IBM.
Читайте також: Як штучний інтелект піклується про здоров’я людей
Сьогодні підприємство оснащує установи Америки хмарними сховищами, шифрує комунікацію військово-повітряних сил і створює аналітичне програмне забезпечення для шпигунів. Компанія розраховує курс ураганів, установлює розумні датчики на фабриках і пропонує лікарям діагностичні застосунки. А ще працює над суперкомп’ютерами завтрашнього дня — квантовими комп’ютерами.
Тривалий час американці не захоплювалися жодною компанією так сильно, як IBM, навіть автовиробником General Motors чи змішаним концерном General Electric. Big Blue, як називають IBM у США, вважалася синонімом прогресу. Чимось на зразок національного скарбу. Навіть якщо багато хто з американців достеменно й не знав, чим займається компанія. Навіть попри те, що її історія — це злети й падіння, вічний танець на краю прірви.
Америка кінця 1960-х. IBM завоювала успіх завдяки System/360. Дві третини американських компаній придбали новий комп’ютер. Успіх такий приголомшливий, що IBM стає дедалі впевненішою в собі, а дехто вважає — аж занадто зарозумілою. Гуру менеджменту Роберт Ґеллер порівнював тогочасну діяльність фірми з античним Римом на піку могутності. IBM — імперія, що користається плодами минулих успіхів. І можливо, саме тому керівники концерну незабаром припустилися вирішальної помилки.
На початку 1980-х починається тріумфальна хода маленьких ЕОМ, комп’ютерів для всіх. На Манхеттені, у залі готелю Waldorf Astoria, IBM презентує модель 5150 — свій перший ПК. І він чудово продається. Новий диво-апарат прагне мати весь світ. «IBM, — каже Джеймс Кортада, — допомогла персональному комп’ютеру здійснити глобальний прорив». І нагадує, що Apple свій Macintosh представила лише через кілька років.
«Це було цунамі звільнень»
Але проблема була в тому, що менеджери IBM, ще сп’янілі від успіху S/360, і далі бачили майбутнє за великими машинами. Ключова помилка. Поки IBM укладала чимало грошей у розробку нових комп’ютерів-гігантів, Apple, Compaq і Dell виводили на ринок дедалі кращі персональні машини. Прибутки IBM упали, було скорочено десятки тисяч робочих місць.
«Це було цунамі звільнень, — далі розповідає Кортада. — Багато офісних будівель лишилися спустошені. Поверхи з порожніми столами, на підлозі телефонні книги, на підвіконнях забуті філіжанки кави».
Читайте також: Die Welt: Подорож у непевне
І тоді в боса Джона Акерса, схоже, здали нерви. Під час доповіді перед молодими менеджерами він зірвався. Кричав, що він «надзвичайно розлючений», бо IBM утрачає частку ринку. Що працівники повинні більше працювати. Він не знав, що один слухач усе записував і відправляв свої записи колегам. «Напевно, ніколи раніше, — говорить Кортада, — електронна пошта так швидко не поширювалася в компанії».
Ті роки — це найкритичніший етап в історії IBM. Big Blue захиталася. За словами експерта Роберта Ґеллера, в цей час виборену за півстоліття значну перевагу компанія програла. Менеджери не були готові до революції ПК, нової епохи, яку вони самі й розпочали. Для відновлення IBM знадобився тривалий час.
А сьогодні? «Зараз в IBM гігантський злам», — вважає Кортада. Бізнес на апаратурі стає дедалі менш важливим, окрім квантових комп’ютерів. Натомість ідеться про хмари, штучний інтелект, аналітику даних та програми безпеки. Колишнє серце IBM, ПК-бізнес, давно продане: 2005‑го воно перейшло до китайської компанії Lenovo.
IBM, імовірно, не зникне, як дехто стверджує. Хоча б тому, пояснює Кортада, що контракти з урядами й арміями дуже тривалі. Це перевага перед компаніями Кремнієвої долини, успіх яких нерідко залежить від настроїв споживачів. Отже, IBM і далі робитиме прогрес за лаштунками. Особливо якщо компанії таки вдасться прорив із квантовими комп’ютерами. Google, Apple і Facebook, може, і мають більше уваги, але Big Blue готується до третьої великої комп’ютерної революції.